Голод, страх та розруха: мешканці Херсонської області розповіли про життя в окупації (ексклюзив)

Херсонська область була одним із перших регіонів, які прийняли на себе удар ворога. Російські загарбники, які вторглися на ці землі у лютому, змусили місцевих жителів пізнати багато горя та втрат. Останні тижні Херсонщину кілометр за кілометром звільняють українські захисники. Міста і села приходять до тями після 8-місячного російського терору. Місцеві жителі розповіли кореспондентам «Дніпра Оперативного», як виживали в окупації і як відновлюють усе, що зруйнували рашисти.

Маленьке затишне містечко Архангельське, в якому до війни проживало близько 3 тисяч людей, перетворилося на місто-привид. Тут ворог нещадно знищував усе, що зустрічав своєму шляху.

Гордістю міста була двоповерхова школа, яку напередодні вторгнення повністю відремонтували. У дітей були просторі класи з новими меблями та технікою. Минулого року тут встановили сучасну пожежну сигналізацію та оновили харчоблок. Все це перетворилося на руїни. Росіяни не припиняли обстрілювати будівлю снарядами. Не вціліли не лише вікна та дах, а й стіни.

Місцеві жителі розповідають, що боялися навіть зайвий раз виходити надвір. Випадкова зустріч із окупантами могла коштувати їм життя. Рашисти знущалися з містян просто з нудьги – стріляли по них з автоматів, катували морально. Цілі сім'ї, не маючи запасів їжі, голодували.

У нещодавно звільненому селі Миколаївка на вулицях все ще можна зустріти снаряди, що не розірвалися. Окупанти захопили цей населений пункт у березні. За словами місцевих жителів, вони грабували, знищували майно людей та шукали "міфічних" бандерівців.

Залишити село було практично неможливо. Автомобіль сім'ї з дітьми, яка намагалася виїхати звідси, обстріляли просто на виїзді. Людям довелося кинути машину та повернутися додому.

Блага цивілізації, як і людяність, були незнайомими загарбникам.

«Кажуть, що у вас це таке (вказує на стовп із проводами). А ми – "Інтернет". А вони багато зривали, кажуть "тепер і в нас буде вдома інтернет"... Вказує на газову трубу, питає, що це таке? Я йому й кажу – гілка газова. А він мені - що ти мені несеш, газ має бути в балоні!» – поділилася діалогом з одним із рашистів місцева мешканка.

Нині у селі нарешті мирно, однак у будинках місцевих мешканців все ще немає ні газу, ні води.

Розбиті росіянами будинки стоять і у Високопіллі. Після деокупації містечко поступово повертається до життя. Місцеві жителі, які рятувалися втечею від війни, повертаються назад та відновлюють оселі. Щось доводиться купувати самостійно, проте чимало допомагає і громада.

Зараз у містечку вирує робота: люди розбирають завали, заклеюють вибиті вікна. Багато квартир залишилися навіть без дверей – окупанти знімали їх та вивозили разом із іншим награбованим майном.

Незважаючи на все це, люди не хочуть залишати свої розбиті будинки та збираються зимувати тут, на рідній землі, яку нізащо не віддадуть навіть ціною свого життя.

Редакція "Дніпра Оперативного" дякує волонтерам "Співдії", представникам департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання ДМР та особисто Одарці Білій за допомогу в організації зйомки під час їхньої гуманітарної місії до Херсонської області.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що ЗСУ ліквідували понад 80 тисяч окупантів.