IT-шник із Дніпра під обстрілами рятував людей із Харкова
Дніпрянин Андрій Винниченко понад два місяці їздив у небезпечні рейси до Харкова, який постійно перебував під обстрілами російських військ. Допомагав із евакуацією жінок, дітей, людей похилого віку. Про це повідомляє "Дніпро Оперативний" із посиланням на Дніпропетровську обласну військову адміністрацію.
У повсякденному житті Андрій Винниченко – керівник IT відділу однієї з державних установ. Відповідає за електронну модернізацію, цифровізацію, впровадження онлайнових послуг. Волонтерський шлях чоловіка розпочався у перші дні повномасштабної війни.
На своєму автомобілі Андрій вивіз понад 170 людей. А крім того, цілий дитячий будинок. Одне з АТП надало автобус. Евакуювали 38 дітей віком від 3 до 12 років та трьох їхніх вихователів. Усіх доправили до Дніпра. Місто, яке вже тоді стало гуманітарним хабом. Їздив до початку травня, поки була потреба.
«За день я встигав здійснити один рейс. Адже в Харкові о 15:00 вже розпочиналася комендантська година. Постійно було чути вибухи, у небі кружляли літаки. До Харкова із собою брав гуманітарну допомогу. Завантажував автомобіль ліками, продуктами, засобами гігієни. Назад віз людей», – розповів Андрій.
А почалося все з того, що в одному з телеграм-каналів він побачив оголошення. Водіїв на своїх автомобілях просили допомогти вивозити мешканців із Харкова. Вже 27 лютого о 7 ранку Андрій поїхав уперше. Першим волонтер евакуював молодого подружжя з 9-місячним немовлям на руках.
«Було дуже холодно, вони стояли із двома невеликими валізами. Загорнута в ковдру дитина плакала. Я їх посадив у машину, де було тепло. Сім'я дві доби провела у метро. Їхні розповіді мене вразили. Про гучні вибухи, безсонні ночі, порожні магазини», – розповів чоловік.
Тоді, каже, вирішив їздити доти, доки буде потрібна його допомога. Спочатку на своєму легковому автомобілі потім позичив у друзів мікроавтобус.
«Якщо знав, що на мене чекають, на мене сподіваються. Особливо люди похилого віку, діти. Їхав, бо ми українці і дуже любимо свою землю. Перші два тижні щодня. Навіть дружина трохи образилася, що 8 березня замість поздоровлень я знову подався до Харкова», – додав Андрій.
Зізнається, щоразу руйнувань у Харкові ставало ще більше. Бачив наслідки бомбардувань, ракети, які потрапляли до будинків.
Незважаючи на все, запевняє Андрій, у майбутнє він дивиться з оптимізмом. Без варіантів Україна обов'язково переможе.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Дніпрі на «Інтерпайпі» загинув працівник
