Місцева влада Дніпра змогла нівелювати недопрацювання медреформи – професор-пропозиціонерка Є.Дитятковська
У Дніпрі її називають вічним двигуном медицина міста. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, голова комісії Дніпровської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення, депутат від політичної партії «Пропозиція» Євгенія Дитятковська дала свою оцінку першому року дії ІІ етапу медичної реформи. І розповіла секрет успішності «вторинки» у Дніпрі.
Євгеніє Михайлівно, дайте, будь ласка, оцінку медичній реформі загалом: які її проблеми і недоліки Ви бачите?
Вся медична реформа має недоліки через одну просту причину – всі її засновники не радилися щодо проведення реформи з людьми, які своїми руками, своїм розумом лікують хворих. Її проводили бездумно, базуючись на порадах молодих недосвідчених фахівців, яких залучала міністр Уляна Супрун. Вони збирали керівників медустанов, які їх боялись і з усім погоджувались. Я, приміром, неодноразово висловлювалась щодо тих речей, які я вважала неправильними. Але ані мене, ані професора Тодурова ніхто не чув.
Звичайно, що система Семашка в тому вигляді, в якому вона існувала досі, ефективно працювати не могла. Водночас, на мій погляд, абсолютно неправильним було «розрізання» амбулаторних поліклінік. Тобто, створення центрів первинної медико-санітарної допомоги і клінік, де приймають безпосередньо профільні спеціалісти. Адже таким чином значно збільшився адміністративний апарат – з’явилося кілька головних лікарів, кілька бухгалтерів і так далі. А ще це призвело до організаційних проблем та незручностей для пацієнтів. Раніше хворий приходив до дільничного лікаря, той його оглядав, на місці направляв на аналізи і до профільного лікаря. Або і взагалі пацієнт відразу йшов до конкретного вузькопрофільного фахівця, отримував діагноз і йшов з поліклініки. Сьогодні все набагато складніше. Це щодо першого етапу. Щодо другого теж була допущена маса помилок. Нас зобов’язали нещадно скорочувати кількість ліжок, часом навіть закривати лікарні без врахування локального фактора, коли медзаклад був просто необхідний жителям конкретного району.
Як вийшли з цієї ситуації в Дніпрі?
Розуміючи, що Національна служба здоров’я укладає договори лише з тими лікарнями, які мають необхідну діагностичну, кадрову і лікувальну базу, ми об’єднали лікарні, практично не скорочуючи їх. Приміром, не уявляю, якби ми закрили невелику лікарню в житловому масиві Придніпровськ. Тоді б жителі віддаленого району мали б добиратися на найближчого медзакладу багато кілометрів. Ми ж провели там ремонт, закупили цифровий рентгенівський апарат, відео-гастроскоп, колоскоп, хороший апарат УЗД і аналізатор для лабораторії. Ми практично не прибирали ліжко-місця, не скорочували лікарів, хіба що об’єднали відділення. Бо немає у світі, приміром, кардіологій на кожному кроці. В результаті укрупнення в Дніпрі замість 24 з’явилось 5 великих багатопрофільних медзакладів для дорослих. Відповідно скоротився керівний склад, на якому ми щорічно тепер економимо 15 млн грн. Ми також прибрали лікування зі старих приміщень, які подекуди будувались ще у 19 ст., і зекономили на їх дорогому утриманні ще 17 млн грн.
Що змінилося в медичних закладах Дніпра після впровадження другого етапу медреформи?
Якщо раніше на утримання медзакладів Дніпра ми витрачали щороку 376 млн грн, то зараз інвестуємо в них. Лише цьогоріч, приміром, ми запланували масштабну реконструкцію лікарні швидкої допомоги. Вона об’єднує хірургічний корпус і реанімаційне відділення, де лікуватимуться пацієнти з інфарктами і інсультами. Частину ремонту фінансує Світовий Банк. Решту коштів виділяє Дніпровська міська рада. І на виході ми отримаємо сучасний європейський медичний заклад, де працюють два апарати КТ, апарат МРТ і два ангіографи. І хворим не доведеться шукати, де провести діагностику, не стояти в чергах. Лікарі ж зможуть працювати з інфарктами і інсультами одночасно. До того ж, до лікарні швидкої допомоги ми приєднали психіатричну службу. Адже ця моно-спеціальність переходить на третинний рівень. Але місто не може її втратити – це дуже важливо. І в лікарні тепер буде черговий психіатр. Ми приєднали також стоматологічне відділення, і тепер у нас також буде черговий хірург-стоматолог. Адже люди по швидкій потрапляють до нас з різними травмами. І тепер ми можемо надавати їм одночасно багатопрофільну допомогу. І все це дякуючи прогресивному підходу до справи міського голови Дніпра Бориса Філатова і голови громадської ради Генадія Корбана. Вони – справжні люди пропозиції – все прорахували. І тепер в кожному районі нашого великого міста ми можемо надавати кардіологічну, неврологічну, травматологічну, гінекологічну, ургентно-хірургічну допомогу. Дякуючи реформі, ми створили алергоцентр. Ми об’єднали дитячий і дорослий напрямки, але ведемо два паралельних амбулаторних прийоми, працює два стаціонари, у нас цілодобово чергують два алергологи, є кафедра і лабораторія.
Ми зараз також активно проводимо ремонт в 5-тій дитячій лікарні, є проект на 6-ту дитячу лікарню, до якої ми приєднали 2-гу лікарню. До нас також перейде центр Руднєва і ми створимо величезне об’єднання педіатрії. Зрештою ми плануємо створити планову, ургентну і хірургічну дитячі лікарні. І відповідно до їхнього профіля ми можемо закуповувати туди сучасне обладнання.
Чому багато пацієнтів скаржаться на те, що змушені доплачувати за деякі види медпослуг, які мали б бути безкоштовними?
Це ще одна проблема, на вирішення якої я, як експерт МОЗ і політик від «Пропозиції», наполягаю разом з колегами. Йдеться про перегляд НСЗУ вартості лікувальних пакетів, які надаються державою. Бо коли я поставила питання представнику міністерства, чому, приміром, на лікування синдрому Лайєлла (а це дуже важке алергологічне захворювання, яке має 60% летальності – добре, що в нас впродовж останніх 10 років таких випадків не було, хоча хворих буває до 15 осіб на рік) виділяються копійки, фахівець лише знизав плечами. Бо виявляється, прорахунок вели звичайні програмісти, які мають поверхневі медичні знання. Що казати, коли лейкоз і пневмонія коштують однаково. І чому терапія коштує дешево, а хірургія дорого? Адже скільки складних випадків буває у терапевтичних напрямках. До того ж, лікарі вторинної ланки отримують зарплатню не від кількості декларацій, як сімейні лікарі, а від кількості пролікованих випадків. І наша зарплата входить в той же пакет, який включає діагностику і лікування хворого, його харчування, оплату праці середнього медперсоналу. Туди не включили зарплату санітарок і обслуговуючого персоналу. І всі ми пам’ятаємо, як у Полтаві масово звільнялися медсестри, яких примушували мити підлогу. Добре, що міністр Степанов повернув експертний інститут, де фахівці мають професійно порахувати вартість лікувальних послуг.
Ще одна проблема – це та недолугість, з якою держава підійшла до звітності і виділення коштів НСЗУ. Здавалось би, добре, що «гроші ходять за пацієнтом». Але вони надходять в лікарню лише після повного документального оформлення. І сервер, на якому зекономила держава, не зміг витримати навантаження звітності, яку надавали лікарі з усієї країни. В результаті виникли суперечки щодо оплати лікувальних пакетів та заробітної плати медиків. У Дніпрі завдяки місцевій владі і меру Філатову дуже швидко зорієнтувались, ми виділили 20 млн на відповідне технічне і програмне забезпечення, на матеріальну підтримку лікарів і налагодили цей процес. На відміну від Києва, наприклад, де були навіть акції протесту через подібні збої.
Чи можна стверджувати, що попри недосконалість реформи, багато в чому її реалізація залежить від професійності місцевої влади?
Абсолютно. Дніпро тому приклад. Нам вдалося використати медичну реформу на благо містян. Ми змогли на місцевому рівні, наскільки це було можливо, виправити недоліки і використати переваги. І зрештою провели покращення роботи галузі не дякуючи деяким пунктам реформи, а всупереч їм. Філософія реформи правильна для наших реалій. Але те, що вона потребує доопрацювання, не викликає жодних сумнівів. І для цього треба залучати досвідчених і відомих українських лікарів-практиків, яких в Україні, я впевнена, вистачає. Вони і є людьми пропозиції.
