Техногенна радіація поруч. Хто допоможе?

ДІВ лежить (1)

Історична драма “Чорнобиль” від телеканалу «НВО», яку жваво обговорював увесь світ, повернула тему радіації у інформаційне поле. 34 роки після аварії, здавалося б, достатньо часу, аби страх переварився. Але він живе донині, хоч і локалізований у свідомості межами 30 кілометрової зони відчуження. Однак радіація куди ближча до нас, ніж можемо уявити. 28 вересня оперативники Служби безпеки України арештували у Львові чоловіка при спробі продажу за 40 тисяч гривень 17 джерел іонізуючого випромінюванн (ДІВ). Будь-яка спроба продажу радіоактивних матеріалів одразу потрапляє в поле зору спецслужб. Зацікавленими покупцями можуть виявитися якраз правоохоронці. Тому за свої дії чоловіку доведеться відповісти за 265 статтею Кримінального кодексу. Скоріше за все, він пару років проведе за гратами. Тому техногенна радіація – це не лише аварія на ЧАЕС. І знання про те, як реагувати та правильно діяти у випадку виявлення джерела іонізуючого випромінювання, потрібно сьогодні мати. 

Куди бігти, кому здаватись?

Давайте розглянемо чисто гіпотетичну ситуацію. Звичайна людина звернула увагу на предмет із значком радіаційної небезпеки, який хтозна коли опинився серед хламу в гаражі чи дворі. Або випадково натрапили на нього в металобрухті, зруйнованому цеху підприємства, підвалі, звалищі. Місце знахідки не має значення. Логічно, постає питання – як діяти? Можна, звісно, махнути рукою. Мовляв, лежало собі роками, і ще полежить. А раптом предмет потрапить до рук дітям? Чи якомусь “кулібіну”, котрий вирішить його розібрати? Тоді що? 

ДІВ у гаражі

Людмила Богдан – фахівець з підтримки експлуатації атомних станцій та начальник департаменту радіаційної безпеки  компанії “НТ-Інжинірінг” стверджує, що:

“.... все залежить від радіоактивного елементу, який знаходиться в джерелі. Якщо випромінювання потужне, то людина, потрапивши в поле дії, може отримати радіаційні опіки. А це важка травма, яку примочками не вилікуєш. Якщо джерело малопотужне і мікрочастинки з повітрям опиняться у легенях, чи осядуть у шлунку, то повільно але невпинно опромінюватимуть клітини, змушуючи їх мутувати. І в обох випадках  це може стати призвідцем онкологічних захворювань.”

Отже, для власної безпеки  ДІВ ніколи не варто розбирати і доречно правильно позбутися. Згідно з опитуванням, яке в Дніпропетровській області провів Київський міжнародний інститут соціології, переважна більшість громадян відповіла, що виявивши підозрілий предмет з ознаками радіоактивності, звернуться до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (61%) або Поліції (41%). Завдання Поліції – організація периметру, евакуація людей за потреби, охорона знахідки та з”ясування походження джерела іонізуючого випромінення.

Правоохоронці запевнили: також мають дозиметри, але їх замало для великої області. Тому співробітник поліції може хіба візуально, за маркуванням пересвідчитись, що виявлений предмет небезпечний. За словами Михайла Ішичкіна – головного фахівця відділу інженерно-технічних заходів та оповіщення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області:

”Рятувальники є лише однією з ланок у розробленому механізмі реагування. Коли ДСНС отримує повідомлення, ми виїжджаємо на місце і з дозиметрами робимо зовнішній огляд підозрілого об’єкта для убезпечення людей та виявлення масштабів можливого забруднення. А от аналізувати вміст джерела чи переміщувати його – то вже робота інших служб. Про виявлення ДІВ Поліція та ДСНС обов”язково повідомляють оперативного чергового управління Цивільного захисту області та місцеві органи влади, залучаються Державна екологічна інспекція, Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України, Центральна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки, Державний міжобласний спецкомбінат «Об’єднання «Радон».

Знак РБ на ДІВ

Що таке «Радон»?

Довідка: Державне спеціалізоване підприємство “Об’єднання ”Радон” це 5 комбінатів, які займаються зберіганням радіоактивних відходів, отриманих внаслідок ведення промислової діяльності. Дніпропетровський комбінат почав працювати 1961 р. і обслуговує 5 областей України: Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Донецьку та Кіровоградську. 

Керівник Дніпровської міжобласної філії «Об’єднання Радон» Віктор Олександрович Свідерський малопублічний. Однак, зачувши про тему, яку хочемо порушити, з радістю погодився на зустріч. 

Про ядерну безпеку у нас говорять виключно в розрізі Чорнобиля, а це не правильно. Адже в області - сотні промислових підприємств, які володіли і володіють тисячами джерел іонізуючого випромінення. Спеціалісти, котрі з ними працюють знають як це робити правильно і з мінімальною шкодою для здоров”я. Коли у ДІВ закінчується термін експлуатації, він стає радіоактивним відходом. Ми приїжджаємо, забираємо його та транспортуємо до сховища. Це наша планова робота. Трапляються й ситуації, коли ми вилучаємо втрачені ДІВ. Звичайні люди до нас напряму ще не зверталися, найчастіше  повідомляє Поліція або місцева влада. Цього року ми тричі утилізовували покинуті ДІВ.

- Чи маєте достатньо обладнання для ідентифікації та роботи з ДІВ?

За останні 10 років ми отримали дуже багато міжнародної допомоги. Сьогодні маємо навіть власний мобільний спектрометр, який дозволяє на місці визначити, який радіоактивний елемент у виявленому джерелі. Тобто, коли відбувається якась аварія, бригада спрацювала і вилучила радіоактивний матеріал, ми знаємо, що веземо, як із ним правильно працювати, на якій відстані знаходитися, які потрібні захисні заходи. 

За словами Віктора Свідерського, зараз в Україні діють світові стандарти зберігання радіоактивних відходів у спеціальних контейнерах. Вони проходять жорсткі випробування на стійкість до вогню, механічних деформацій, герметичність, дію хімічних речовин. Це дозволило раціональніше використовувати площу сховища. Якщо за старим технологіями у підземні колодязі могло вміститися близько 10 ДІВ, то контейнер здатен сховати до 40.

ДІВ 3

Безпека понад усе

Детально описуючи систему реагування на факти виявлення радіоактивних елементів чи приладів з ядерними технологіями, ми не ставимо за мету посіяти страх чи породити нову хвилю радіофобії. Навпаки. Хочемо показати, що в області діє відпрацьований механізм подолання техногенних аварій з радіацією. Є фахівці з досвідом, є обладнання та технології, які дозволяють контролювати таку страшну радіацію. От тільки справа за малим. Не бути байдужими. Будь-який предмет із значком радіаційної небезпеки – річ вбивча. У господарстві така точно ніколи не знадобиться. А от шкоди може наробити великої. І наостанок. Добровільне повідомлення про радіаційні матеріали не карається законом. За таких обставин всі фінансові витрати за вивезення та захоронення джерел іонізуючого випромінення здійснюються із резервних фондів місцевих органів влади. Як кажуть у народі: “ Дякую Боже, що забираєш грошима”.

Служба порятунку ДСНС України: 101
Поліція: 102
Гаряча лінія проекту «КРОК до безпеки» 0800 21 41 61

Подписывайтесь на Днепр оперативный в Facebook

Читайте новости в нашем Telegram-канале