Європейська практика: в Дніпрі збільшують кількість пішохідних зон

18 июня 2019 15:32
 
Впродовж останніх років все більше європейських міст розширюють пішохідні зони та забороняють або фінансово обмежують автомобільний рух у центральній частині. Перш за все, такі заходи спрямовані не лише на зменшення заторів, а й на скорочення забруднюваності повітря через вихлопні гази. Про збільшення пішохідних зон у світі, в Україні та, зокрема в Дніпрі під час пресконференції 18 червня розповів голова правління всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Станіслав Жолудєв. 

Першою європейською столицею, яка запровадила платний в’їзд до центру міста, став Лондон. Потім так вчинили й у Мадриді. З 2019 року в центрі Осло заборонено паркування. В Копенгагені створювати суто пішохідні зони почали ще в 60-ті роки минулого століття. А вже зараз відсоток автовласників серед мешканців міста є одним із найнижчих у Європі. В Парижі з 2016 року машинам старшим за 1997 рік випуску заборонено в’їзд до центральної частини міста. Брюссель, маючи одну з найбільших пішохідних зон у Європі, продовжує розширювати її. 

«В Україні за останні роки все частіше починають орієнтуватися на стандарти реконструкції вуличної мережі міст Європи, де одним із головних пріоритетів є пішохідні зони та громадські простори. Ця тенденція дуже помітна на Заході нашої країни, в таких містах як Івано-Франківськ, Львів, Чернівці. В Києві такі зміни запроваджують із 2015 року. Стратегія розвитку столиці передбачає, що пішоходи повинні стати головними на дорогах, за ними пріоритет надаватиметься велосипедам, громадському транспорту й лише потім – приватним автомобілям», – розповів Станіслав Жолудєв. 

Також він додав, що для цього є об’єктивні причини: наразі за рівнем заторів ситуація в Києві – одна з найгірших у світі. За даними дослідження Traffic Index від компанії TomTom, за рівнем завантаженості міських доріг столиця України посіла 13-е місце серед 403 міст світу. Також за індексом забруднення повітря Київ обігнав друге за величиною промислове місто Китаю з населенням майже у 11 мільйонів чоловік – Шеньчжень – та посідає 103 місце серед 294 міст світу. 

Подібні проблеми має й Дніпро. Наше місто посідає 43 місце в світовому рейтингу та входить до першої п’ятірки міст Європи за рівнем забруднюваності. Частково такий стан справ можна пояснити наявністю промислових гігантів на території міста, що здебільшого і призводить до низької якості повітря. Однак великий відсоток шкідливих речовин у повітрі – це концентрація газів та шкідливих домішок від транспорту з двигунами внутрішнього згорання. 

«Наразі Дніпро поступово починає переймати досвід вирішення цих питань та запроваджувати європейські практики організації міського середовища. Ми бачимо, як міська влада активно відроджує та розвиває електротранспорт, бореться з неправильно припаркованими автомобілями та займається врегулюванням питання парковок. У місті потроху з’являються велодоріжки та відбувається збільшення пішохідних зон. Поки ми бачимо лише перші спроби – це капітальна реконструкція частини вулиці Короленка, на черзі – вулиця Барикадна. Але це вже великий плюс у збалансованості інфраструктури міста», – зазначив експерт. 

Станіслав Жолудєв також додав, що розширення пішохідних зон не можна сприймати як дискримінацію автомобілів та їхніх власників. Насправді це відновлення балансу та створення сприятливого для людей середовища, оскільки наразі саме автомобілі в українських містах володіють максимальною перевагою. 

Урбаністи вважають, що в місті мешкає 100% пішоходів, оскільки навіть автовласники час від часу переміщуються його вулицями пішки. Тому в центрі уваги має бути їхнє комфортне перебування в міському середовищі. 

При цьому близько 40% містян вважаються маломобільними – це люди з особливими потребами, пенсіонери, батьки з колясками, люди з тимчасовими травмами. Якщо створити місто, комфортне для них, воно буде комфортним і для решти. Тож для міської влади саме цей принцип повинен стати головним при розбудові Дніпра.