Чого ж насправді досягла Росія за п`ять років війни з Україною?

11 декабря 2018 14:09

Продовжуючи тему про розрив дружніх відносин з Росією. Чого ж насправді досягла Росія за п`ять років війни з Україною? 

Про це пише Герман Назаренко.

З 2014 року багато сказано і написано про те, що принесла Україні, нав’язана їй з боку РФ війна, як змінилася за цей час наша країна, які здобутки і втрати ми понесли за роки війни. Я ж зараз хочу зупинитися на тих наслідках, які лягли протягом війни на державу агресора, на РФ.

1. Внаслідок втрати України, Кремль остаточно утратив можливість використовувати у власних інтересах людські, промислові, наукові, культурні, інтелектуальні та інші ресурси України. Особливо болісно для правлячого режиму дається взнаки відсутність кооперації у ВПК, де у багатьох випадках українські військові розробки виявилися незамінними для російської оборонки.

2. РФ змушена нести значні прямі фінансові витрати на утримання окупованих АРК та ОРДіЛО та у зв’язку з гонкою озброєнь з Заходом, що розпочалась. За різними розрахунками ці додаткові витрати становлять від 4 до 6 млрд. $ щорічно.

3. У зв’язку з перманентно гострою військово-політичною ситуацією, що склалася на західних кордонах РФ, Кремль змушений саме там концентрувати військові сили та супутню інфраструктуру. В той же час, оголюються райони, що мають для безпеки РФ критичний характер. А саме, Північний Кавказ, Центральна Азія, Далекий Схід. В усіх цих районах військові дії або тривають, або у будь який момент ситуація може потребувати
застосування ЗС РФ.

4. Супутні фінансові втрати – обмеження у доступі до ринків збуду (як сировини, так і того малого, що РФ ще здатна виробляти, перш за все озброєнь), обмеження у доступі до високих технологій, нових наукових і освітніх програм, еміграція працездатного і перш за все, кваліфікованого населення. Загальний обсяг втрат важко піддається обчисленню, але,безумовно, сягає десятків і десятків млрд.$ щорічно.

5. Різке зниження соціальних стандартів для більшості населення, а для 25-30 млн. виштовхування на межу виживання; ліквідація можливостей для ведення власного домогосподарства або дрібного бізнесу через драконівську податкову політику.

6. Як наслідок п.5, різке збільшення кількості населення, що живе за рахунок бюджету, а не за рахунок власного заробітку і постановка цієї частини населення в ситуацію, коли недофінансування бюджету миттєво ставить їх на межу виживання.

7. Створені та продовжують поглиблюватися передумови дезінтеграції РФ. Фінансовий стан регіонів катастрофічно різниться. 80% з них збиткові, а біля 20 вже є такими, що пройшли через технічний дефолт. Проте біля 15 регіонів мають бюджет зі значним профіцитом. Боротьба владних кланів за кормову базу, що постійно зменшується, загострюється. Погіршує ситуацію і робить її вкрай небезпечною та обставина, що вказані клани контролюють окремі воєнізовані формування ( окремі армійські частини чи підрозділи, підрозділи спецназу ГРУ ГШ, ФСБ, Росгвардії, СВР, ФАПСІ, тощо) і часто використовують їх ресурси у внутрішньовидовій боротьбі.

8. Кремль змушений розігрувати етнічну карту, розпалюючи між етнічні, між конфесіональні протиріччя, конфлікти на територіальному ґрунті. В умовах мультиетнічної РФ, та в умовах глибокого соціального розшарування та економічної стагнації – все це боляче б`є по єдності передусім самої Росії.

9. Створені умови для міжнародної ізоляції РФ та формування Великої антиросійської коаліції, яка постійно розширюється і просто змушена переходити до все нових більш потужних засобів негативного впливу на РФ.

10. У світі широко поширюється інституціональна та побутова русофобія. Будь-який сумнівний випадок все частіше а-пріорі ставиться у вину росіянам. Росія все більше сприймається у світі як універсальне Зло яке треба стримувати і з яким треба боротися. При чому, джерелом такого Зла сприймаєтьсь уже не тільки російська держава, але і її окремі інституції, корпорації та навіть громадяни. До сьогоднішнього часу РФ так і не зуміла стати класичною національною державою, залишаючись Імперією за всіма притаманними Імперії характеристиками. Головним лейт-мотивом і метою існування цього утворення залишається нестримна експансія, територіальне розширення та збільшення геополітичної ваги. Ускладнюється ситуація ще й тим, що на даному історичному відрізку часу при владі в РФ знаходиться гранично безвідповідальне угрупування з яскраво вираженими кліптократичними замашками. Безвідповідальне передусім перед власним народом. Російський же народ в силу причин, які в цьому матеріалі не висвітлюються, позбавлений реальних інструментів впливу на власну владу.

Нерозуміння сучасного світу і свого місця в ньому, приводить Кремль до зовнішньополітичних авантюр, які самій Росії несуть виключно шкоду. Тим не менш, путінський режим уже став заручником власного курсу і приречений на нове і нове повторення актів агресії у дусі Другої світової і приречений також нав’язувати своє бачення і методи громадянам РФ. Саме ж населення Росії, очевидно буде підтримувати режим до останнього. Тут доречна буде аналогія з велосипедистом, який мусить постійно крутити педалі, що би не впасти. В цьому і полягає основна небезпека нинішнього Кремля для світу. Колективний Путін уже просто не може зупинитися, як би не сподівалися на це наші друзі з Берліну та Парижу.

Єдиний вихід у цій небезпечній ситуації – це демонтаж нинішнього Кремлівського режиму через його фатальні зовнішньополітичні поразки та створення нестерпних умов для олігархату. І чим раніше це відбудеться, тим дешевше в усіх розуміннях цього слова, це буде коштувати для людства.

Мероприятия

Відзначаймо Свято Водохреща у Дніпрі!