Чоловік не виходить на зв’язок після доставлення до ТЦК: що робити рідним
Якщо після доставлення до ТЦК та СП людина перестала відповідати на дзвінки, її рідним варто насамперед спробувати з’ясувати, де вона перебуває та на яких підставах її доставили. У разі підозри на незаконне обмеження свободи можна звернутися до поліції, адвоката та інших уповноважених органів. Як діяти в такій ситуації, скільки може тривати адміністративне затримання та куди телефонувати для отримання правової допомоги, пояснює «Дніпро Оперативний» з посиланням на «Судово-юридичну газету».
Хто може доставити людину до ТЦК
Під час мобілізаційних заходів представники ТЦК та СП можуть перевіряти військово-облікові документи, вручати повістки та виконувати інші передбачені законодавством функції. Однак повноваження щодо адміністративного затримання та доставлення військовозобов’язаних до територіального центру за визначених законом обставин належать Національній поліції.
Зокрема, йдеться про випадки, пов’язані з порушенням правил військового обліку та законодавства про мобілізацію, передбаченими статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова Кабінету Міністрів України № 560 також визначає обставини, за яких поліцейські можуть затримувати та доставляти військовозобов’язаних до найближчого ТЦК. Серед них — відсутність військово-облікового документа або наявність відповідних відомостей про розшук людини в інформаційних системах МВС.
Водночас працівники ТЦК не мають загального права самостійно затримувати громадян. Для обмеження свободи людини потрібні законні підстави та дотримання встановленої процедури.
При цьому саме доставлення до територіального центру не означає, що закон порушили. Щоб оцінити правомірність дій, необхідно з’ясувати обставини події.
Що робити рідним, якщо людина не виходить на зв'язок
Насамперед варто встановити, до якого саме ТЦК доставили людину та хто брав участь у цьому.
Якщо відоме ймовірне місце перебування, можна зв’язатися з відповідним територіальним центром і попросити надати інформацію. Водночас обсяг відомостей, які можуть повідомити родичам, залежить від законодавчих обмежень, зокрема щодо захисту персональних даних.
Також варто зібрати та зберегти інформацію про подію:
- дату, час і місце, де людину востаннє бачили;
- дані свідків;
- опис автомобіля, яким її могли доставити, та його номер, якщо він відомий;
- фото- й відеозаписи події;
- інформацію про осіб, які брали участь у доставленні.
Якщо встановити місцеперебування не вдається, людина тривалий час не відповідає або є підстави підозрювати незаконне позбавлення волі, слід звернутися до поліції. Паралельно можна залучити адвоката, який допоможе з’ясувати правові підстави затримання та подальших дій посадових осіб.
Якщо є підозра на кримінальне правопорушення, не потрібно чекати певної кількості годин, перш ніж повідомляти правоохоронців.
Коли телефонувати до поліції
Якщо людину примусово забрали в невідомому напрямку, її місцеперебування невідоме або є підстави вважати, що її незаконно позбавили свободи, можна зателефонувати за номером 102.
Під час звернення потрібно повідомити правоохоронцям:
- прізвище, ім’я та по батькові людини;
- коли й де її востаннє бачили;
- за яких обставин відбулося доставлення;
- чи були на місці поліцейські та чи представлялися присутні працівниками ТЦК;
- чи відоме можливе місце перебування людини;
- коли з нею востаннє вдавалося зв’язатися.
Якщо наведені обставини можуть свідчити про кримінальне правопорушення, повідомлення мають розглянути відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 214 КПК України, слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше ніж протягом 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо в повідомленні є обставини, що можуть свідчити про його вчинення.
Водночас законне доставлення військовозобов’язаного до ТЦК саме по собі не свідчить про вчинення кримінального правопорушення.
Скільки часу можуть утримувати в ТЦК
Стаття 263 КУпАП встановлює загальний строк адміністративного затримання — не більше трьох годин. Для правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП, окремого тривалішого строку адміністративного затримання не передбачено.
Важливо розрізняти адміністративне затримання та перебування в ТЦК для проведення інших процедур. Наприклад, там можуть уточнювати військово-облікові дані, оформлювати документи або організовувати проходження військово-лікарської комісії.
Однак проведення таких процедур саме по собі не дає права довільно продовжувати адміністративне затримання понад установлений законом строк.
За статтею 261 КУпАП, адміністративне затримання оформлюють протоколом. У ньому зазначають, зокрема, дату й місце складення документа, дані посадової особи, відомості про затриманого, час і мотиви затримання.
Крім того, про місцеперебування людини, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, мають негайно повідомити її родичів.
Якщо людині фактично не дозволяють залишити приміщення, потрібно з’ясувати, на яких правових підставах обмежують її свободу.
Як отримати допомогу адвоката
Право на професійну правничу допомогу гарантоване статтею 59 Конституції України. Воно зберігається і під час проведення мобілізаційних заходів.
Якщо є сумніви щодо законності затримання або дій посадових осіб, адвокат може допомогти:
- встановити обставини та правові підстави доставлення;
- з’ясувати, чи склали протокол адміністративного затримання;
- перевірити дотримання встановлених законом строків;
- підготувати звернення та скарги до компетентних органів;
- визначити можливості судового оскарження.
- Конкретний спосіб захисту залежить від обставин справи та правового статусу людини.
Водночас залучення адвоката не означає автоматичного припинення мобілізаційних заходів або негайного звільнення людини.
Куди звертатися за безоплатною правничою допомогою
Якщо родичі не знають, як діяти після затримання людини, вони можуть звернутися до системи безоплатної правничої допомоги.
Номер контактного центру — 0 800 213 103.
За інформацією системи безоплатної правничої допомоги, повідомлення про затримання приймають цілодобово, сім днів на тиждень. Консультації з інших правових питань надають із понеділка до п’ятниці з 08:00 до 18:00.
Зателефонувати можуть як самі затримані, так і їхні родичі. Оператор пояснить, як діяти далі та які можливості отримання правничої допомоги передбачені законом.
Первинна правнича допомога доступна всім особам. Водночас право на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема представництво інтересів адвокатом за кошти держави, надається за визначеними законодавством підставами.
Як поскаржитися до Міністерства оборони
Якщо питання стосується дій представників ТЦК або можливих порушень під час мобілізаційних заходів, можна звернутися на гарячу лінію Міністерства оборони України.
Номер гарячої лінії Міноборони — 1512.
Під час звернення бажано повідомити, до якого територіального центру доставили людину, коли це сталося та які саме дії викликають занепокоєння. Якщо відомі дані посадових осіб або свідків, їх також варто зазначити.
Крім телефонного звернення, можна скористатися офіційними каналами подання письмових та електронних звернень до відомства.
Водночас гаряча лінія Міноборони не замінює звернення до поліції, якщо є підстави підозрювати кримінальне правопорушення. Також подання скарги не гарантує негайного звільнення людини з ТЦК.
Коли звертатися до Омбудсмана
Якщо є підстави вважати, що під час затримання або перебування в ТЦК порушили права людини, можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Підставами для звернення можуть бути можливе незаконне обмеження свободи, перешкоджання доступу до правничої допомоги та інші порушення конституційних прав.
Гаряча лінія Омбудсмана — 1678.
Також можна подати електронне звернення. Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням прав і свобод людини та може вживати заходів реагування в межах своїх повноважень.
Однак звернення до Омбудсмана не замінює повідомлення правоохоронців про можливе кримінальне правопорушення або звернення до суду.
Чи можна оскаржити затримання
Якщо людина вважає, що її затримали без належних підстав або з порушенням установленої процедури, вона може скористатися передбаченими законом способами захисту.
Стаття 267 КУпАП передбачає можливість оскарження адміністративного затримання та інших заходів забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення в установленому порядку.
Крім того, стаття 206 Кримінального процесуального кодексу України визначає обов’язки слідчого судді щодо захисту прав людини, зокрема за наявності відомостей про можливе незаконне позбавлення свободи.
Водночас застосування цих норм залежить від конкретних обставин. Спосіб судового захисту визначають з урахуванням характеру порушення, правового статусу людини та рішення, яке оскаржується.
Що робити, якщо людину вже відправили до військової частини
Якщо після доставлення до ТЦК людину призвали на військову службу та направили до військової частини, правова ситуація змінюється.
У такому разі можуть виникнути питання щодо законності призову, проходження військово-лікарської комісії або врахування права на відстрочку.
Якщо під час мобілізації не врахували належним чином оформлену відстрочку, порушили встановлену процедуру чи ухвалили рішення, яке людина вважає незаконним, його можна оскаржити у передбаченому законом порядку.
При цьому подання скарги або позову саме по собі не припиняє проходження військової служби та не означає автоматичного звільнення з військової частини.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як чоловік з Дніпра судився з ТЦК, щоб скасувати свою мобілізацію. А ще ми ділилися роз’ясненням, чи можуть ТЦК забрати телефон або силоміць посадити в бус.
