Цієї ночі Дніпро здригався від вибухів: що розповіли про ракетну атаку постраждалі містяни
Неспокійною була ніч з 2 на 3 вересня для жителів лівобережжя Дніпра. Внаслідок ракетного удару, якого ворог завдав близько 22:00, в місті пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки. Що розповіли потерпілі про цю страшну ніч, повідомляє «Дніпро Оперативний» з місця події.
Мама двох діток Тетяна поділилася, що у час, коли в місті лунали вибухи, була на роботі. Її син та донька залишилися самі вдома. Почувши гучні звуки, діти дуже злякалися, однак не розгубилися і побігли в безпечне місце.
«Я в цей час була на роботі, тай вийшло, затрималася. Коли почалися вибухи, почала телефонувати дітям, Микита підняв трубку, дуже кричав. Не пам’ятаю, як доїхала додому. У нас вікна вилетіли, попадали фанери, двері позлітали», - розповіла дніпрянка.
«Ми готувалися до сну. Було два сильні вибухи. Ми побігли до коридору. Я взяв свою іграшку», - додав її маленький син.
Олена під час вибухів була вдома зі своєю улюбленицею – собакою по кличці Марта. Через гучні звуки у тварини сильний стрес. Власниця Марти також досі приходить до тями.
«Марта зазнала дуже сильного шоку. Залізла в чавунну ванну і заховалася. Там просиділа години дві. Я в коридорі була. Я ніч не спала. Дуже важко таке пережити», - ділиться жінка.
Пенсіонерка Тамара має в пошкодженому будинку дві квартири. За її словами, серйозних руйнувань немає, та переляк відчула чималий.
«Почула, як шарахнуло. Я так перелякалася. Все затримтіло. У іншій нашій квартирі карниз впав, сітки повилітали. Зі склом все нормально. Потім – сильний сморід. Погано спали, пізно заснули, бо боїшся», - розповідає жінка.
Не стримує сліз, згадуючи по цю страшну ніч, переселенка з Донеччини Наталія. На батьківщині жінка вже втратила свій будинок. Війна забрала життя її брата. Син воює. Разом з донькою Наталія знайшла прихисток у Дніпрі, однак жахіття російського терору наздогнали її і тут.
«Вікна на кухні та спальні повилітали. У мене з правого вуха кров пішла», - ділиться жінка.
Ще одна потерпіла – переселенка з Вугледару. Окупанти розтрощили її будинок в рідному місті. 9 місяців жінка ховалася від атак у бомбосховищі, після чого все-таки змогла вибратися до Дніпра. Однак спокійнішим її життя не стало.
«Пережили таке, що нікому не бажаємо. Залишилися голі, босі, без нічого. Уламок у спині застряг, витягнути не могли. У бомбосховищі були. Вийшли тихенько, проходимо, а там то голова лежить, то рука. Три людини прийшли за технічною водою і їх вбило. Проживаю з онуками. Годині о десятій як бабахнуло. У коридорі посиділи. Глянули – вікна розбиті. Не знаю, нікуди нам їхати», - зі сльозами на очах розповідає жінка.
Дніпрянин Олександр та його дружина вже збиралися лягати спати, як почули перший вибух. За ним був наступний – сильніший. Подружжя від поранень врятувало те, що обоє знаходитися в будинку.
«Був перший хлопок – побачили червоне зарево. Піднялися подивитися – і в цей момент був другий хлопок, від якого повилітало скло. Було страшно. У жінки істерика. Дах постраждав, вибило двері», - зазначив чоловік.
Містянка Ольга Іванівна на момент вибухів була вдома з донькою та її чоловіком і двома внуками, одному з яких всього 5 років.
«Під час другого вибуху все скло повилітало. Ми перелякалися, у нас малюк 5-річний. Ми вже трохи розслабилися, а треба ховатися. Уночі ж не будеш бігати без кінця».
У 75-річної Лідії Павлівни дуже постраждала оселя. У будинку вибито два вікна, тріснув будинок та пробито дах.
«Посипалися вікна, дах зсунувся. Я вдома не ночувала, мене всю трусило», - згадує пенсіонерка.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, куди звертатися мешканцям пошкоджених осель за компенсацією збитків. А ще ми пояснювали, як скористатися програмою "Національний кешбек".
