Ефект 36 снарядів: чим небезпечний «Орєшнік» для Дніпра і чому його важко збити

Російська Федерація продовжує використовувати свою нову балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік» як інструмент жорсткого психологічного тиску на українців. Кожне оголошення загрози застосування цієї зброї змушує мешканців Дніпра та інших регіонів здригатися, адже час підльоту ракети з полігону «Капустин Яр» становить лічені хвилини. Проте чи дійсно ця ракета є «вундервафлею», якою її змальовує кремлівська пропаганда? Журналісти ІА «Дніпро Оперативний» зібрали думки провідних військових аналітиків, аби розібратися в реальних загрозах та технічних нюансах «Орєшніка».

Бойова частина: ефект 36 артснарядів

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак у коментарі виданню «РБК-Україна» закликав українців не піддаватися паніці. За його словами, у своєму поточному неядерному виконанні ця ракета не має вирішального військового впливу на хід бойових дій.

Експерт пояснює: конструкція «Орєшніка» (створеного на базі радянських розробок та комплексу РС-26 «Рубіж») передбачає роздільну головну частину. Ракета розкривається на 6 блоків, кожен з яких містить ще по 6 суббоєприпасів — сумарно 36 одиниць.

«Коли "Орєшнік" без ядерного заряду, він розкривається на 6 блоків по 6 частин, всього 36. Це такі "болванки", це більше про залякування», — зазначив Іван Ступак для «РБК-Україна».

Аналітик порівнює руйнівний ефект від падіння цих блоків, який раніше зафіксували під час ударів по Дніпру, зі звичайним обстрілом артилерією. Фактично, одночасний приліт «Орєшніка» еквівалентний залпу з 36 важких артилерійських снарядів. Окрім того, через колосальну гіперзвукову швидкість та величезний нагрів елементів при вході в щільні шари атмосфери, туди вкрай складно закласти стандартну вибухівку — існує великий ризик її передчасної детонації. Тому головну руйнівну силу наразі становить саме величезна кінетична енергія падаючих уламків.

Справжня небезпека: чому «Орєшнік» важко зупинити

Попри те, що руйнування від ракети без ядерної боєголовки є локальними, «Орєшнік» все ж несе дві критичні загрози, про які зазначають як Повітряні Сили ЗСУ, так і незалежні експерти.

• Швидкість та час реагування. Ракета розвиває швидкість понад 11–12 тисяч км/год. Це мінімізує час для того, щоб люди встигли дістатися сховищ. Ба більше, за словами Івана Ступака, зміщення ударів балістикою на денний час пов'язане з намаганням ворога оперативно вражати цілі за «свіжими» розвідданими, не чекаючи ночі.
• Проблема перехоплення. Наявні в Україні системи протиповітряної оборони, включаючи американські ЗРК Patriot, які успішно збивають аеробалістичні «Кинджали», проти «Орєшніка» виявляються безсилими. За словами Ступака, для перехоплення міжконтинентальних ракет або ракет середньої дальності такого класу потрібні наддорогі комплекси протиракетної оборони типу THAAD, вартість яких стартує від 3 мільярдів доларів і яких наразі немає в розпорядженні ЗСУ.

Додатковим фактором небезпеки є обмежена мінімальна дальність пуску. Як раніше зазначав авіаційний експерт Костянтин Криволап, ця ракета має обмеження — вона не може працювати по цілях ближче ніж за 700 кілометрів через особливості своєї балістичної траєкторії. Проте відстань від Астраханської області до Дніпра повністю підпадає під її робочий радіус.

Раніше ми писали, що росіяни вдарили по складу логістичної компанії у Дніпрі.