Фішинг, компромат і пастки в соцмережах: що загрожує дніпрянам онлайн
Кількість випадків онлайн-шахрайства стрімко зростає. Зловмисники вдаються до різних схем, використовують психологічний тиск та маніпулюють своїми жертвами, аби виманити гроші. Наразі правоохоронці виділяють чотири основні підкатегорії шахрайств, що загрожують українцям — від банальних "дзвінків з банку" до складних схем фішингу та збору даних у соцмережах. Детальніше про це розповість "Дніпро Оперативний".
Найпоширеніші схеми шахраїв
Як розповів начальник відділу протидії онлайн-шахрайствам Олександр Ульяненков в етері "5 каналу", перший поширений метод — телефонні дзвінки нібито від представників банку чи мобільного оператора. Шахраї намагаються дізнатись персональні дані жертви, зокрема платіжні реквізити або отримати доступ до телефону. Отримавши контроль над мобільним номером, вони відновлюють доступ до онлайн-банкінгу та крадуть кошти.
Другий, наймасовіший тип шахрайства — це обман під час купівлі або продажу товарів чи послуг в інтернеті. Люди переказують гроші, а замовлення або не приходить взагалі, або надається неякісно.
Третя категорія — фішинг. Людина вводить на підроблених сайтах особисту або банківську інформацію, думаючи, що перебуває на справжньому ресурсі, і стає жертвою шахрайства.
Особливо небезпечними є випадки, коли через фішинг шахраї отримують доступ до соцмереж чи месенджерів, які потім використовують для нових атак — наприклад, розсилають повідомлення «від імені» жертви.
Як шахраї вводять в оману в соціальних мережах
За словами Ульяненкова, шахраї активно аналізують тренди у соціальних мережах і використовують теми, що викликають емоційний відгук — допомога полоненим, пораненим, соціальні виплати тощо. Люди, які шукають інформацію або допомогу, часто потрапляють у пастку.
Зловмисники використовують будь-які дані — фото, імена, дати народження, інформацію про родичів — для створення максимально достовірних сценаріїв обману. Наприклад, якщо родич зник безвісти, шахраї можуть вийти на контакт, представившись військовим і вимагати «винагороду» за інформацію.
Окрема категорія ризиків — це добровільне надання користувачами інформації про себе в соцмережах. Усілякі «ігри» на кшталт "напишіть кличку свого першого улюбленця" чи "дівоче прізвище мами" можуть здатися безпечними, але саме ці відповіді нерідко є елементами паролів або відповідей на контрольні запитання.
Як захистити свої дані
- Обмежувати кількість персональної інформації у відкритому доступі.
- Не прив’язувати до соцмереж чи месенджерів номери телефонів, які використовуються для банкінгу.
- Використовувати віртуальні картки для онлайн-платежів із лімітами на операції.
- Налаштовувати приватність акаунтів.
- Ретельно перевіряти інформацію перед будь-якими діями в мережі.
Нагадаємо, раніше ми писали, що ДБР завершило розслідування справи судді з Дніпра, якого підозрюють у привласненні чужої квартири. Також пояснювали, як дніпрянам забрати дитину в родину до рішення суду.
