Історія українського криміналітету: як змінювався кримінальний світ Дніпра

Після розпаду СРСР в Україні відбувся швидкий перехід до ринкової економіки за слабких інституцій, низького контролю та великої приватизації — це створило «вікно можливостей» для організованої злочинності. Масова приватизація, неврегульовані ринки, брак правозастосування й широка корупція зробили 1990-ті часом зростання структурованих злочинних груп по всій країні, включно зі східними і промисловими регіонами. Про те, як же змінювався кримінальний світ Дніпра — розповість «Дніпро Оперативний».

Бандитські 90-ті: хаос і становлення кримінальних угруповань

У багатьох містах-базах важкої промисловості (включно з тодішнім Дніпропетровськом) з’явилися локальні «авторитети», групи рекетирів і тіньові «охоронні» структури, які контролювали ринки, виробництво й внутрішню логістику.

Для Дніпра характерні: активність на базарах і в будівельному секторі, перетворення молодіжних банд у більш організовані структури, залучення місцевих бізнесменів до «кришування» та перетікання доходів у нелегальні канали. Є публічні журналістські розповіді про відомих «авторитетів», які формували вплив у Дніпрі наприкінці 1980-х — 1990-х.

Дніпропетровськ — кримінальна столиця «бандитських 90-х»

Після розпаду СРСР і набуття Україною незалежності, місто, тоді відоме як Дніпропетровськ, стало одним із центрів кримінального світу. Цьому сприяли кілька факторів:

• Велика промислова база: концентрація заводів і підприємств, що підлягали «приватизації» (часто кримінальній), створювала потужну економічну основу для злочинної діяльності.
• Перехідний період: слабкість правоохоронної системи, нечітке законодавство та економічний занепад породили вакуум влади, який швидко заповнили організовані злочинні угруповання (ОЗУ).
• Типові злочини: рекет, «кришування» бізнесу, контроль над ринками, викрадення автомобілів, замовні вбивства та боротьба за сфери впливу були звичним явищем. Виникали відомі угруповання, часто сформовані на базі колишніх спортсменів або військових.

Фраза «кримінальна столиця» — радше медійний штамп. Дніпро був одним із важливих осередків злочинності, але так само сильні кримінальні мережі існували в інших регіонах (Донецьк, Одеса, Київ). Тому краще говорити про потужний локальний кримінальний вплив у Дніпрі, а не про однозначне «перше місце» у країні.

Трансформація криміналітету у 2000-х: від «спортивних» угруповань до економічних кланів

У 2000-х кримінальні групи еволюціонували: частина «вулиці» інтегрувалася в легальні бізнес-структури або стала «кришувати» бізнеси, інша — трансформувала методи (від відвертого насильства до економічного тиску, відмивання коштів і участі в приватизації активів).

Паралельно з’явився «синтез» між бізнес-інтересами, політикою й криміналом: через підкуп, союзи з місцевими елітами й корупційні практики деякі угруповання набували політичного та економічного впливу. Це процес, описаний у численних дослідженнях про перехідні економіки Східної Європи

Сучасний криміналітет у Дніпрі: кіберзлочинність, корупція та державні закупівлі

Кіберзлочинність: у 2010-х — 2020-х кримінальні мережі поступово перемістили частину активностей в онлайн: шахрайство, фішинг, ransomware-атаки, продаж доступів до зламаних систем. Регіональні IT-спільноти й недоліки кіберзахисту роблять великі міста (включно з Дніпром) цікавими як для кіберзлочинців, так і для досвідчених кіберрозслідувачів. У 2024–2025 роках підвищена експлуатація вразливостей (наприклад, zero-day) націлена також на українські організації. Звіти міжнародних кіберкомпаній підтверджують активність атак на українські цілі. 

Корупція та державні закупівлі: після запуску електронної системи публічних закупівель «Prozorro» в Україні зросла прозорість і зменшилися певні види «тіньових» схем, проте випадки зловживань у державних закупівлях (особливо у військових/оборониних контрактах під час війни) залишаються значущою проблемою. Розслідування 2023–2025 показують, що складні корупційні схеми й досі виникають — у тому числі у зв’язку з тендерами на регіональному рівні.

Роль правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю: як змінився підхід до безпеки міста

У 2015 році в Україні була створена Національна поліція як частина великої реформи — було демонтовано низку корумпованих інститутів (стару «міліцію», ДАІ) і створено нові підрозділи (патрульна поліція), що підняло загальний стандарт роботи й контакту з громадянами. Це також посилило присутність сучасних оперативних підрозділів у великих містах. 

Поява Prozorro, створення та зміцнення антикорупційних органів (NABU, Держаудит/САП у різний час) і активність громадських контролюючих платформ підвищили можливості протидії зловживанням у закупівлях та фінансових схемах. Однак виклики великі: під час війни виникли нові вектори ризику (швидкі закупівлі, екстрені контракти), що породжує як потребу в оперативності, так і ризики корупції.

Сучасні загрози змусили поліцію й спецслужби посилити кіберпідрозділи та співпрацю з міжнародними партнерами (ЄС, НАТО, правоохоронні органи інших країн) у сфері боротьби зі складами ransomware- і форумами, від яких страждають українські підприємства й держструктури. Приклади міжнародних операцій по затриманню адміністраторів кіберфорумів свідчать про активну співпрацю.

Таким чином, кримінальний світ Дніпра еволюціонував від "братків" з бітами до мережевих структур, які оперують кіберпростором, фінансами та державними контрактами, продовжуючи бути серйозним викликом для безпеки та розвитку міста. 

Раніше ми писали, які статті Кримінального кодексу України регулюють питання відповідальності та покарання за умисні тілесні ушкодження.

Також ми розповідали, яке покарання, від штрафу до ув'язнення, передбачене в Україні за різні види хуліганства.