Кримінальна відповідальність за торгівлю органами: закон і покарання в Україні

Торгівля людськими органами — це один із найжахливіших злочинів, що грубо порушує людські права і перетворює людей на товар. Ця незаконна діяльність процвітає в тіні, використовуючи відчай людей та дефіцит донорських органів. В Україні держава суворо переслідує такі злочини, а Кримінальний кодекс передбачає жорсткі покарання для тих, хто ризикує переступити закон. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, що саме говорить закон, яке покарання загрожує торговцям органами та як правоохоронні органи борються з цим явищем.

Що таке незаконна торгівля органами?

Торгівля органами — це нелегальна діяльність, яка передбачає купівлю, продаж, транспортування або трансплантацію людських органів і тканин з метою отримання фінансової вигоди. Ця діяльність є одним з найнебезпечніших видів злочинів проти людства, що порушує основні права людини на життя, здоров’я та гідність.

Законодавство України про торгівлю органами

В Україні торгівля органами (купівля-продаж, незаконне вилучення, трансплантація з порушенням правил) є злочином і прямо заборонена законодавством. 

1. Конституційні засади

• Стаття 28 Конституції України гарантує кожному право на повагу до його гідності та забороняє катування, жорстоке чи принижуюче гідність поводження. Це стосується й недопустимості примусового вилучення органів.
• Стаття 27 Конституції гарантує право на життя, що прямо пов’язане з забороною експлуатації людини, у тому числі в медичних цілях без її згоди.

2. Кримінальний кодекс України:

• Стаття 143 ККУ: «Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини».
• Стаття 143 ч. 2: «Незаконна торгівля органами чи тканинами».
• Стаття 149 ККУ: «Торгівля людьми».

3. Спеціальне законодавство

• Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» (2018, зі змінами 2023–2024 рр.)
  • Визначає чіткі правила добровільного донорства.
  • Забороняє будь-які комерційні операції з органами.
  • Дозволяє трансплантацію лише за наявності згоди донора (за життя) або згоди родичів після смерті.
  • Створено Єдину державну інформаційну систему трансплантації (ЄДІСТ) для запобігання зловживанням.

Кримінальна відповідальність за злочини, пов’язані з торгівлею органами

1. Порушення порядку трансплантації (ст. 143 ККУ)

• Незаконне вилучення органів чи тканин у людини.
• Порушення встановленого законом порядку трансплантації.
• Покарання: штраф, обмеження волі або позбавлення волі до 3 років.
• Обтяжуючі обставини (групою осіб, повторно, з корисливих мотивів, щодо неповнолітнього) – до 5 років позбавлення волі.

2. Незаконна торгівля органами чи тканинами людини (ст. 143 ч. 2 ККУ)

• Купівля-продаж органів, пропозиції "продати нирку" тощо.
• Покарання: позбавлення волі до 5 років.

3. Торгівля людьми (ст. 149 ККУ)

• Вербування, переміщення, передача чи утримання людини з метою вилучення органів або тканин.
  Покарання:
  • від 3 до 8 років позбавлення волі;
  • за кваліфікуючих обставин (щодо неповнолітніх, організованою групою, з тяжкими наслідками) – від 8 до 15 років з конфіскацією майна.

4. Інші пов’язані злочини

• Ст. 115 ККУ – умисне вбивство з метою вилучення органів (кваліфікується як особливо тяжкий злочин, покарання – довічне ув’язнення).
  Ст. 127 ККУ – катування, якщо воно здійснювалось для вилучення органів.
  Ст. 150-1 ККУ – використання малолітньої дитини у жебрацтві з метою отримання коштів для купівлі/продажу органів (якщо така мета доведена).

Масштаби проблеми: статистика та реалії

Попри суворі закони, торгівля органами залишається серйозною світовою проблемою, що значною мірою пов'язана з дефіцитом донорських органів. Зараз немає відкритої, централізованої і повної національної статистики саме по незаконній торгівлі органами в Україні. Це явище зазвичай фігурує як підвид торгівлі людьми й дуже часто недовиявляється або класифікується під іншими статтями. Попри це правоохоронні органи регулярно виявляють та припиняють діяльність злочинних груп, що займаються вербуванням донорів, переважно з соціально вразливих верств населення. Часто злочинці використовують складне матеріальне становище людей, обіцяючи великі суми за донорство нирки або частини печінки, а потім шахрайським шляхом уникають виплат. За даними міжнародних організацій, Україна є однією з країн, що фігурують у звітах як джерело донорів для чорного ринку. 

Міжнародний досвід і боротьба з чорним ринком органів

Міжнародна боротьба з чорним ринком органів базується на посиленому співробітництві держав у рамках ООН та інших міжнародних організацій, таких як Інтерпол. Основні напрямки боротьби включають: координацію зусиль правоохоронних органів, посилення законодавства для запобігання та покарання за злочини проти донорства органів, а також підвищення обізнаності та профілактику шахрайства у сфері трансплантації.  

Як держава бореться з незаконною трансплантацією

Україна здійснює комплекс заходів для запобігання торгівлі органами:

• Контроль за донорством. В Україні створюється Єдина державна інформаційна система трансплантації (ЄДІСТ), яка дозволить забезпечити повну прозорість і контроль за чергою на трансплантацію, що значно ускладнить діяльність чорного ринку.
• Міжнародна співпраця. Державні органи співпрацюють з Інтерполом та іншими міжнародними структурами для обміну даними та координації розслідувань.
• Посилення контролю за медичними закладами. Регулярні перевірки дозволяють виявляти порушення, пов'язані з трансплантацією.
• Інформаційні кампанії. Проведення роз'яснювальної роботи серед населення, особливо серед молоді, щодо небезпеки участі в нелегальних схемах.

Головним пріоритетом є розвиток офіційного, легального донорства, що є найефективнішим способом боротьби з чорним ринком органів.

Раніше ми писали, що вважається лікарською помилкою з юридичної точки зору, які види відповідальності передбачені для медичних працівників в Україні.

Також ми розповідали, які діють правила та заборони щодо використання феєрверків, хто контролює їх дотримання та які штрафи загрожують порушникам.