Мішені замість прихистку: хто і навіщо нищить мобільні укриття Дніпра
Укриття, створені для захисту життя, самі стали об'єктами нападу. Вибиті двері, зламані світильники, понівечені стіни – це прямі збитки, які місто несе через безвідповідальність. Хто стоїть за хвилею вандалізму і як карають тих, хто перетворює спільний ресурс на руїну - у сюжеті ІА "Дніпро Оперативний".
30 жовтня соцмережами розлетілося відео, на якому невідомий хлопець знімає з петель двері одного з мобільних укриттів Дніпра. Правоохоронці зафіксували інцидент під час моніторингу інтернету. Поліцейські оперативно встановили двох причетних хлопців — 19 та 21 року. За словами старшої інспекторки комунікації Дніпровського райуправління поліції Аліни Стадник, на порушників склали адміністративні протоколи за статтею 173 КУпАП — дрібне хуліганство. Матеріали передали до суду. Тепер молодикам загрожує штраф.
Однак цей випадок — лише один серед численних епізодів руйнування мобільних сховищ. Укриття, встановлені біля зупинок, лікарень, шкіл та житлових будинків, регулярно потерпають від рук вандалів. Зловмисники вибивають двері, ламають світильники та пошкоджують вентиляцію. Як зазначає начальниця управління Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Світлана Літвінова, зловмисники навіть знаходять спосіб розбивати антивандальні лампи, обмальовують стіни, ламають лавки та зривають замки з дверей.
Попри це, дніпряни переконані: компактні укриття поруч із людними місцями — це шанс врятуватися під час повітряної тривоги, коли на ухвалення рішення є лічені секунди.
Мобільні укриття — це не просто бетонні модулі, а спільна інвестиція у життя й безпеку громади. Та навіть під час великої війни знаходяться ті, хто руйнує те, що створено для порятунку. Штрафи й адмінпротоколи — лише один із механізмів покарання. Значно гірше те, що вандалізм підриває систему захисту, на яку покладаються тисячі людей. Берегти ці сховища – не формальний обов’язок влади, а спільний тест на громадянську відповідальність.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Дніпрі на Нечуя-Левицького насмерть збили чоловіка. Також ділилися історією військового з Дніпра, який після поранення став художником.