Покарання за незаконний вилов риби в Україні: штрафи та відповідальність

Незаконний вилов риби

Незаконний вилов риби, відомий як браконьєрство, несе за собою не лише шкоду для екології, але й серйозні юридичні наслідки для порушників. В Україні діє система штрафів та відшкодування збитків, які змушують рибалок-порушників сплачувати значні суми за кожну незаконно виловлену особину. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, що вважається порушенням і коли любительська риболовля може перетворитися на кримінальний злочин.

Що вважається незаконним виловом риби

Незаконний вилов риби (браконьєрство) — це добування, збирання чи знищення водних біоресурсів (риби, раків, молюсків тощо) з порушенням встановлених законодавством правил, а саме:

  • Вилов у заборонені терміни (наприклад, нерестова або осінньо-зимова заборона).
  • Вилов у заборонених місцях (наприклад, зимувальні ями, нерестовища, канали, поблизу гідротехнічних споруд, мостів).
  • Використання заборонених знарядь лову (сітки, електровудки, вибухові чи отруйні речовини, колючі знаряддя, промислові знаряддя без дозволу).
  • Перевищення дозволеної добової норми вилову або норми кількості гачків/снастей.
  • Вилов риби, що має розміри, менші за встановлений мінімум.
  • Вилов видів, занесених до Червоної книги України.
  • Риболовля у темний час доби (крім ділянок, де це дозволено) у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) у межах судового ходу.

Адміністративна відповідальність: скільки коштує порушення правил рибальства?

Адміністративна відповідальність настає за порушення, які не спричинили істотної шкоди. Вона передбачає накладення штрафу та обов'язкове відшкодування збитків (такс) за кожен незаконно виловлений екземпляр. 

  • Звичайне порушення (наприклад, перевищення добової норми, недотримання мінімального розміру): штраф від 34 до 170 грн (від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів); відшкодування збитків (такси) за кожну виловлену рибину.
  • Грубе порушення (риболовля у заборонених зонах, використання заборонених знарядь): штраф від 340 до 680 грн (від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів); відшкодування збитків (такси) + можлива конфіскація знарядь лову та незаконно добутих водних біоресурсів.

Розмір компенсації за незаконний вилов: такси за рибу

Крім адміністративного штрафу, порушник зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані рибному господарству України. Ці суми (такси) є значними і нараховуються за кожну незаконно виловлену особину, незалежно від її розміру та ваги.

Вид водних біоресурсів та такса за 1 екземпляр

  • Сом європейський - 5117 грн.
  • Сазан (Короп) - 3706 грн.
  • Судак - 3587 грн.
  • Щука - 3468 грн.
  • Окунь - 3162 грн.
  • Лящ - 1649 грн.
  • Плітка (Тарань) - 1564 грн.
  • Рак - 3332 грн.
  • Товстолоб - 3638 грн.

Кримінальна відповідальність за браконьєрство: коли «риболовля» стає злочином

Кримінальна відповідальність настає за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо це заподіяло істотну шкоду (ст. 249 ККУ).

Під істотною шкодою розуміють, наприклад, вилов у значних обсягах, використання особливо небезпечних знарядь лову (електровудки, вибухівка), риболовля на територіях природно-заповідного фонду, вилов рідкісних видів, або якщо сума збитків (такс) перевищує встановлений законом поріг.

Покарання:

  • Штраф від 17 000 до 85 000 грн (від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів).
  • Або обмеження волі на строк до трьох років.
  • Або пробаційний нагляд на строк до трьох років.
  • У разі повторного порушення або вчинення злочину групою осіб, чи із застосуванням особливо небезпечних знарядь, покарання може бути суворішим, аж до позбавлення волі на строк до трьох років.

Сезонні заборони 2025: нерестова та осінньо-зимова заборона

Нерестова заборона (весняно-літня)

Це щорічна заборона, що вводиться для забезпечення охорони водних біоресурсів у період їхнього масового нересту. Терміни заборони встановлюються наказом рибоохоронного патруля в кожній області індивідуально, але загальні орієнтовні терміни такі:

  • На річках та їх притоках: з 1 квітня до 20 травня.
  • На водосховищах, озерах: з 1 квітня до 10 червня (або кінець червня).
  • Щука (окрема заборона): з 15 лютого до 31 березня.
  • Рак річковий (заборона на вилов): з 15 серпня по 30 вересня.
  • Форель струмкова: з 1 вересня до 31 грудня (у визначених областях).

Дозволено під час нересту:

  • Вилов лише з берега (або спеціально визначених місць).
  • Однією поплавковою або донною вудкою.
  • З одним гачком або спінінгом.
  • Норма вилову – до 3 кг.

Осінньо-зимова заборона (зимувальні ями)

З настанням холодів риба збирається у глибоких ділянках водойм – зимувальних ямах – де проводить зиму у стані спокою. Вилов у цих місцях суворо заборонений.

  • Терміни: зазвичай заборона діє з 1 листопада до початку нерестової заборони (приблизно до весни).
  • Правило: риболовля дозволена поза межами зимувальних ям.

Правила вилову риби, які має знати кожен рибалка

Кожен рибалка-любитель в Україні має дотримуватись наступних ключових правил:

  1. Добова норма вилову:
    • Загальна норма становить 3 кг риби та одна трофейна особина (розмір якої відповідає мінімально дозволеному).
    • Наприклад, якщо ви впіймали 2 кг риби + одного ляща вагою 1,5 кг, то ви не порушили норму.
    • Для деяких видів (сонячний окунь, ротан, верховодка) норми вилову скасовані.
  2. Дозволені знаряддя лову поза нерестом:
    • Не більше семи гачків на одного рибалку.
    • Спінінг, поплавкові чи донні вудки.
  3. Мінімальні розміри риби:
    • Рибу, розмір якої менший за встановлений мінімум (від голови до початку хвостового плавця), необхідно одразу відпустити назад у водойму.
    • Приклади мінімально дозволених розмірів (можуть відрізнятися для різних регіонів):
      • Щука: від 50 см.
      • Сом: від 60 см (на окремих ділянках – від 80 см).
      • Лящ: від 32 см.
  4. Використання живця:
    • Дозволено використовувати всі види водних біоресурсів як живу принаду (живця), крім тих, вилов яких заборонено (наприклад, червонокнижні).
  5. Заборонені ділянки:
    • У межах охоронних зон електричних мереж (уздовж повітряних ЛЕП).
    • У комендантську годину (у воєнний час) з міркувань безпеки.
  6. Підводне полювання:
    • Дозволено лише із застосуванням сигнального буя чи плотика з розпізнавальним знаком.

Раніше ми писали, хто має право на пенсію по інвалідності внаслідок війни та які документи мають вирішальне значення.

Також ми розповідали, як саме працює Бюро економічної безпеки, які повноваження має та чим його діяльність відрізняється від роботи інших органів

Категории: Де в Дніпрі

Метки: Гроші, Закон