Самовільне залишення частини (СЗЧ) під час воєнного стану: правові наслідки для військовослужбовців

Під час воєнного стану дисципліна та виконання обов’язків військовослужбовцями мають критичне значення. Проте, незважаючи на це, випадки самовільного залишення частини, на жаль, трапляються доволі часто. Які ж правові наслідки чекають на тих, хто наважиться на такий крок, і чому це вважається одним з найтяжчих військових злочинів? В деталях розбирався «Дніпро Оперативний».

Що таке самовільне залишення частини?

Залишення військової частини без відповідного дозволу або без поважних причин є порушенням військової служби. Така поведінка підриває бойову готовність і розцінюється як злочин, особливо в умовах особливого періоду, яким є воєнний стан або мобілізація. 

Кримінальна відповідальність за СЗЧ: статті Кримінального кодексу України

Відповідальність за самовільне залишення частини регулюється статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України.

• Стаття 407 ККУ передбачає покарання за самовільне залишення частини або місця служби, незалежно від обставин, у яких це відбулося.
• Стаття 408 ККУ кваліфікує дезертирство як більш тяжкий злочин. Воно відрізняється наявністю умислу повністю ухилитися від служби, іноді — з виносом зброї.

Можливі покарання та санкції за самовільне залишення частини

Вид та суворість покарання залежать від обставин. Серед можливих санкцій:

• арешт із перебуванням на гауптвахті;
• службові обмеження;
• позбавлення волі на строк від кількох місяців до 12 років — у разі, якщо порушення вчинено під час бойових дій або з обтяжувальними чинниками.

Особливо жорсткі заходи застосовуються в разі повторного правопорушення чи ухилення зі зброєю.

Коли військовослужбовця можуть звільнити від відповідальності за СЗЧ?

Відповідальність за самовільне залишення частини може бути знята в певних випадках, передбачених законодавством. Звільнення від відповідальності можливе за таких умов:

• Поважні причини: якщо військовослужбовець покинув частину через надзвичайні обставини, які загрожували його життю, здоров'ю або життю близьких (наприклад, стихійне лихо, серйозна хвороба, нещасний випадок).
• Добровільне повернення: якщо військовослужбовець, який вчинив втечу з частини, добровільно повертається до частини і повідомляє про причини своєї відсутності. У такому випадку суд може врахувати його щире каяття та сприяння розслідуванню.

Водночас, важливо розуміти, що кожен випадок розглядається індивідуально, і рішення про звільнення від відповідальності приймається судом.

Самовільна відсутність на службі в умовах воєнного стану є серйозним правопорушенням. Вона не лише підриває загальну дисципліну, а й може створити загрозу для виконання бойових завдань. Водночас закон передбачає можливість пом’якшення відповідальності за наявності обґрунтованих причин. Щоб уникнути правових наслідків, кожен військовослужбовець має усвідомлювати важливість своєї присутності в частині та дотримання статуту.

Раніше ми писали, що вважається незаконним використанням гуманітарної допомоги, які статті закону регулюють це питання, та які конкретні покарання чекають на порушників. 

Також ми розповідали, чи покриває КАСКО воєнні ризики і що про це говорить закон та страхові договори.