У Дніпрі бізнес готується до нових правил роботи під час тривог: що зміниться з 4 березня
З 4 березня 2027 року підприємства, які не мають укриття або безпечного простору, можуть зіткнутися із забороною працювати під час повітряної тривоги. Для деяких підприємців це питання додаткових витрат, для інших — ризик втратити частину робочого часу та клієнтів. Як саме працюватимуть нові правила, що вони означають для малого бізнесу та що кажуть про них підприємці у Дніпрі, розповість «Дніпро Оперативний».
Що саме зміниться для бізнесу
Постанова Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року визначає правила роботи підприємств під час повітряних тривог.
Важливо розуміти: нові обмеження стосуються саме жовтого рівня повітряної тривоги. Під час нього бізнес зможе продовжувати роботу, якщо забезпечить працівникам та відвідувачам можливість перебувати в укритті або іншому безпечному просторі.
Якщо таких умов немає, підприємство може працювати протягом перехідного періоду за погодженням із трудовим колективом. Спочатку на облаштування укриттів відвели три місяці — до 4 грудня 2026 року.
Однак уряд вирішив переглянути підхід. За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, значна частина підприємств так і не почала виконувати базові вимоги безпеки. Тому Кабмін запропонував продовжити перехідний період до 4 березня 2027 року.
Які вимоги висувають до підприємств
Постанова не зобов'язує кожен магазин, салон чи офіс будувати власне підземне сховище. Вона передбачає кілька варіантів, які дозволяють продовжувати роботу під час жовтого рівня:
- мати захисну споруду або постійне чи тимчасове укриття;
- облаштувати безпечний простір у будівлі;
- використовувати укриття поблизу, якщо воно відповідає вимогам і має достатньо місць для працівників та відвідувачів.

Останній варіант уряд окремо запропонував під час перегляду правил. Важливо, щоб люди знали, де розташоване укриття і як до нього дістатися.
Також підприємства повинні розмістити біля входу табличку розміром 100 на 60 сантиметрів. На ній має бути зазначено, чи забезпечений об'єкт укриттям або безпечним простором, чи не має їх. Роботодавець повинен визначити порядок дій персоналу під час тривоги та забезпечити оповіщення працівників і відвідувачів.
Що таке безпечний простір?
Це не просто коридор або кімната між двома стінами, куди можна перейти під час вибухів. Безпечний простір — найбільш захищена частина будівлі, яку визначають на підставі відповідних розрахунків. Вона має захищати людей від побічної дії звичайних засобів ураження та надлишкового тиску вибуху.
Тому роботодавець не може просто самостійно назвати будь-яке приміщення.
Чи каратимуть підприємців за відсутність укриття
Адвокат, керівник адвокатського бюро Денис Голобородько пояснює, що постанова не передбачає окремих штрафів для бізнесу за відсутність укриття. Однак це не означає, що роботодавці взагалі не несуть відповідальності за безпеку людей.
За його словами, якщо через ворожий удар загинуть працівники, правоохоронці можуть з'ясовувати, хто відповідав за організацію їхнього захисту. За певних обставин власникам бізнесу може загрожувати кримінальна відповідальність, зокрема за порушення вимог охорони праці, якщо це призвело до загибелі людей.

«Якщо відбудеться приліт і загинуть люди, то будуть шукати людину, яка була відповідальна за те, щоб співробітники мали пройти до укриття. Власники можуть нести відповідальність згідно з нормами кримінального права. Там можна навіть отримати реальний строк позбавлення волі», — пояснює адвокат.
Водночас він звертає увагу, що виконання нових вимог потребуватиме від підприємців додаткових витрат і часу. Потрібно буде підготувати документи, визначити відповідальних за безпеку, розробити порядок дій під час тривог та організувати оповіщення.
Деякі представники бізнесу вже звертаються до фахівців із проханнями допомогти з підготовкою документів та алгоритмів роботи під час повітряних тривог.
Як підприємці Дніпра відреагували на нововведення
Ми запитали представників місцевого бізнесу, як вони ставляться до нових вимог та чи готові до їхнього впровадження. Думки виявилися різними, однак підприємці мають чимало запитань щодо практичного виконання постанови.
Представник сфери краси, який надає послуги фарбування волосся та манікюру, зазначає: сама ідея забезпечити людей укриттями правильна. Однак, за його словами, поки що незрозуміло, як саме відбуватиметься контроль. Окрема проблема — процедури, які неможливо просто залишити посеред виконання.

«У нас є процеси, які запускаються, вони йдуть і потребують закінчення. Ми не можемо просто залишити фарбування або хімічні процеси. Не можна, наприклад, підстригти пів голови, а потім на невизначений час залишитися з мокрою головою і йти в укриття», — пояснює підприємець.
За його словами, у будівлі, в якій розташований заклад, є підземний паркінг та нижні поверхи, де можна сховатися. Проте чи відповідатимуть вони встановленим вимогам, поки невідомо.
Іншу позицію висловив підприємець Сергій Ковалевський. Він негативно оцінює нововведення:
«Треба щось дати, а потім можна вимагати, щоб це виконували. А просто нічого не створюючи, вимагати, мені здається, некоректно».
Він також звертає увагу на фінансову та технічну складність облаштування укриттів. На його думку, для Дніпра, де повітряні тривоги можуть тривати багато годин, нові правила можуть мати серйозні наслідки для роботи підприємств.

«Чим більше буде тривог, тим більше фактично доведеться закриватися і не працювати. Звичайно, це впливатиме на прибуток, а далі може бути скорочення людей. Неможливо буде тримати стільки робочих місць», — говорить Сергій Ковалевський.
Власниця кондитерського бізнесу у Дніпрі Тетяна Морозова у коментарі ЗМІ розповідала, що облаштування укриття може коштувати сотні тисяч або навіть мільйони гривень. Для невеликого підприємства такі витрати можуть бути непідйомними. Вона також наголошувала, що знайти відповідне укриття поблизу закладу непросто.
Як пише РБК-Україна, підприємці стикаються з чергами на виготовлення та встановлення мобільних укриттів, складними процедурами погодження і високою вартістю конструкцій. Так, ціна окремих мобільних укриттів зросла з 600–800 тисяч до 1,2–1,4 мільйона гривень.
Чи почне закриватися бізнес?
Поки робити такі висновки зарано. Уряд анонсував перегляд правил, але остаточні умови ще мають бути закріплені нормативно.
За запропонованим підходом, до 4 березня 2027 року обласні військові адміністрації мають зібрати інформацію про те, як підприємства виконують вимоги. Також уряд пропонує враховувати кількість працівників і відвідувачів, а не висувати однакові вимоги до всіх закладів незалежно від їхнього розміру.
Тож для малого бізнесу головне питання залишається відкритим: як забезпечити безпеку працівників і клієнтів, не витрачаючи на це кошти, яких у невеликих підприємств просто немає.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, скільки коштує енергонезалежність для мешканців і бізнесу в Дніпрі.