Відповідальність за погрозу насильством в Україні: статті КК, покарання та дії потерпілих

У сучасному українському суспільстві питання відповідальності за погрозу насильством набуває особливої актуальності. Це діяння чітко кваліфікується Кримінальним кодексом, передбачаючи суворі покарання. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, які види покарань існують за погрозу насильством та який алгоритм дій для потерпілих. 

Що вважається погрозою насильством за українським законодавством

Погроза насильством за українським законодавством — це доведення до відома особи наміру заподіяти їй фізичну шкоду, побої, тілесні ушкодження, а також вбивство (якщо погроза вбивством виділена в окрему статтю). Ключові моменти:

• Реальність погрози: погроза має бути такою, що потерпілий мав реальні підстави побоюватися її здійснення. Це не просто слова, сказані "на емоціях" без наміру чи можливості втілення.
• Сприйняття потерпілим: важливо, як погроза сприймається жертвою. Це має бути чіткий намір заподіяти шкоду життю, здоров'ю або майну.
• Форма погрози: погроза може бути висловлена усно, письмово (у тому числі через повідомлення, соціальні мережі), жестами, діями (наприклад, демонстрацією зброї).

Кримінальна відповідальність за погрози: ключові статті ККУ

Нижче наведені основні кримінально-правові норми України, які застосовуються до погроз з елементом насильства або знищення майна.

• Стаття 129 ККУ(Погроза вбивством, якщо є реальні підстави побоюватися її здійснення) — пробаційний нагляд до 2 років або обмеження волі до 2 років; у більш тяжких випадках — позбавлення волі від 3 до 5 років.
• Стаття 345 ККУ (Погроза (вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна) щодо працівника правоохоронного органу або його близьких «у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків») — виправні роботи до 2 років або арешт до 6 місяців, або обмеження волі до 3 років, або позбавлення волі до 3 років.
• Стаття 350 ККУ (погроза вбивством, тяжких тілесних ушкоджень або знищенням/пошкодженням майна загальнонебезпечним способом щодо службової особи чи її близьких або громадянина, який виконує громадський обов’язок, з метою припинення або зміни діяльності) — пробаційний нагляд до 3 років або обмеження волі до 3 років; для тілесних ушкоджень — обмеження/позбавлення волі від 3 до 12 років залежно від тяжкості.
• Стаття 346 ККУ (погроза вбивством, заподіянням шкоди здоров’ю, знищенням майна, викраденням або позбавленням волі щодо певних вищих посадовців чи їх близьких у зв’язку з їхньою державною/громадською діяльністю) — обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 5 років; за середньої тяжкості ушкоджень — 4–7 років; тяжкі ушкодження — 7–12 років.
• Стаття 398 ККУ (погроза вбивством, насильством чи знищенням чи пошкодженням майна щодо захисника чи представника особи (або їх близьких) у зв’язку із діяльністю з надання правової допомоги) — пробаційний нагляд до 3 років або обмеження волі або позбавлення волі до 3 років.

Адміністративна відповідальність: коли застосовується КУпАП

Адміністративна відповідальність за погрозу насильством чи аналогічними діями найчастіше застосовується в контексті домашнього насильства — коли погроза чи інше психологічне/економічне насильство вчинено у сімейних чи побутових відносинах і не має ще кримінального складу (наприклад, не настало тілесне ушкодження, дія не була систематичною або тяжкою).
Зокрема:

• Стаття 173‑2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за «вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру … (застосування насильства, погрози, образи чи переслідування …)». Наприклад, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП: штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк 30–40 годин, або адміністративний арешт до 10 днів.
• Якщо діяння скоєно стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи — суворіше покарання (штраф 30-60 мінімумів, громадські роботи 40-50 год., арешт 2-10 днів). 

Отже: коли погроза насильством відбувається в сімейному/побутовому контексті і не має кримінального складу, може бути застосована адміністративна відповідальність.
Водночас, якщо погроза – серйозніша, повторна, чи із заподіянням ушкоджень – то вже кримінальна відповідальність.

Як довести погрозу насильством?

Для потерпілого або свідка важливо розуміти, що доказування має значення. Ось основні кроки та що варто зібрати:

• Фіксація погрози: запис розмови, скріншоти/знімки повідомлень, відео чи аудіозапис, свідки.
• Доказ того, що погроза була реальною: чи мала особа можливість її здійснити; чи потерпілий мав підстави її побоюватися. В юридичній практиці зазначається: «притягнути до кримінальної відповідальності … якщо були реальні підстави побоюватися здійснення зазначених у погрозах».
• Контекст та наслідки: чи дія була спрямована на припинення діяльності потерпілого, чи здійснена у зв’язку з службовою/громадською діяльністю (для статей 350, 345, 346) — це важливо для кваліфікації. 
• Заява до поліції чи прокуратури: зареєструвати факт погрози, долучити докази.
• Документування стану потерпілого: пояснення потерпілого, свідків, медичні довідки (якщо психологічна шкода), оцінка ризиків тощо. У вироку-прикладі зазначено: «дані форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства … відповідно до якої дії … становлять високий рівень небезпеки».
• Терміновий заборонний припис: якщо погроза — в контексті домашнього насильства, може бути винесений терміновий заборонний припис (згідно з Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Документування цього також підсилює позицію потерпілого.
• Зібрані докази мають бути належні і допустимі — наприклад, запис неупередженого свідка, або збережені оригінали повідомлень.

Що робити, якщо вам погрожують: алгоритм дій

1. Переосмисліть ситуацію: чи погроза має форму, зміст і підставу бути сприйнятою серйозно?
2. Зберігайте докази:
   
   • текстові/аудіо/відео повідомлення;
   • свідки, які чули або бачили погрозу;
   • якщо є — медичні або психологічні висновки;
   • інформація про те, що винний мав можливість реалізувати погрозу.
3. Зверніться до поліції: напишіть заяву про погрозу насильством (або про домашнє насильство, якщо це побутовий контекст). На підставі заяви поліція повинна зафіксувати факт, провести перевірку.
4. Отримайте терміновий заборонний припис (у разі домашнього насильства): зверніться до уповноважених підрозділів поліції для отримання такого припису, який тимчасово обмежує кривдника.
5. Вирішіть питання з адвокатом: це допомагає правильно сформулювати заяву, оцінити належну кваліфікацію (адміністративна чи кримінальна), задати стратегічні питання.
6. Моніторинг і захист: після звернення — слідкуйте, чи дійсно винний утримується від подальших погроз або контактів; якщо погрози повторюються — повідомте поліцію знову, можливо, буде розпочато кримінальне провадження.
7. Психологічна підтримка: погрози насильством — травматичний досвід. Потерпіла особа має право на підтримку.
8. Ведіть запис подій: коли була погроза, що було сказано або зроблено, чи були свідки — це допомагає у майбутньому доведенні.

Раніше ми писали, як правильно зафіксувати ДТП, винуватець якої втік, як зібрати докази, повідомити поліцію та, найголовніше, як домогтися справедливого відшкодування збитків від страхових компаній або безпосередньо від винуватця

Також ми розповідали, як функціонує система БПД сьогодні, хто має право на її послуги та як ними скористатися.