Відступ України від Конвенції про захист прав людини: перспективи та можливі наслідки

У квітні 2024 року Україна оновила інформацію для Ради Європи щодо можливих обмежень певних прав під час воєнного стану. Які наслідки можуть бути для українців та що про це говорять експерти, детальніше розповість «Дніпро Оперативний». 

Чи дійсно Україна відступила від Конвенції про захист прав людини: що каже українська влада?

29 квітня з'явилася неправдива інформація, що Україна обмежила або призупинила захист прав власності та права на чесні вибори.

Офіційні представники Міністерства юстиції України спростували цю інформацію. Насправді:

• Україна не вносила нових обмежень щодо цих прав у квітні 2024 року.
• Натомість, було переглянуто та скасовано деякі з попередніх обмежень, які тимчасово діяли з початку воєнного стану.

Простіше кажучи, деякі обмеження прав, які діяли раніше, тепер скасовані.

Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, роз'яснив, що наразі не йдеться про обмеження прав людини. Україна регулярно інформує Раду Європи про такі зміни, а отже це ніяк впливає на міжнародний імідж України.       

Це свідчить про те, що Україна намагається поступово повертатися до довоєнної норми дотримання прав людини, наскільки це можливо в умовах воєнного часу.

Які наслідки це може мати для України?

Україна інформувала Раду Європи про введення особливого режиму в'їзду та виїзду, обмеження пересування громадян та іноземців, а також про мобілізацію через російське вторгнення регулярно.

Міністр юстиції Денис Малюська пояснив, що такий підхід не є новацією, оскільки всі країни, які перебувають у війні, діють таким чином. "Крім рф, звісно, у них із захистом прав людини завжди складно", — додав він.

Тобто у квітні 2024 року уряд України ще раз уточнили наявні обмеження та скоротили їх перелік. Україна у квітні НЕ припинила захист прав, а навпаки — переглянула та зняла застереження стосовно обмежень певних прав. Тому підсумовуючи, можна зробити висновок, що ніяких наслідків для України це не матиме. 

Нагадаємо, в Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення. Під час дії запровадженого режиму воєнного стану, військові мають право вилучати автотранспорт і певну техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.

Чи є відступ від Конвенції остаточним рішенням?                                

Європейський суд з прав людини буде незалежно оцінювати дії України та виносити рішення щодо того, чи відповідають вони Конвенції.

За словами нардепа Сергія Демченка, Рада Європи наразі не дає остаточної оцінки тому, чи має Україна достатні підстави для відступу від певних зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Оцінка буде проводитися у кожному конкретному випадку Європейським судом з прав людини.

Суд буде розглядати:

• Чи законні вжиті Україною заходи з обмеження прав.
• Чи відповідають ці заходи меті, для якої вони були запроваджені.
• Чи є ці заходи пропорційними.

Думки експертів та громадськості

Експерти пояснюють, що необхідність забезпечення безпеки держави є пріоритетним питанням, тому в умовах війни уряд має право вживати заходів, які обмежують певні права та свободи громадян, якщо це необхідно для захисту суверенітету та територіальної цілісності.

Інші аргументи за:

• Зменшення навантаження на правоохоронну систему: обмеження певних прав та свобод, таких як свобода пересування та свобода зібрань, може допомогти зменшити навантаження на правоохоронну систему, яка й так перевантажена під час війни.
• Запобігання поширенню дезінформації: обмеження свободи слова може бути виправданим, якщо це необхідно для запобігання поширенню дезінформації та пропаганди, які можуть зашкодити національній безпеці.

Переживання громадськості: 

• Необхідність дотримання балансу: громадяни висловлюють занепокоєння та висловлюють спільну думку, що держава має вживати всіх можливих заходів для захисту прав людини, навіть в умовах воєнного стану. Тому стверджують, що наразі важливо знайти баланс між потребами безпеки та збереженням фундаментальних прав та свобод.
• Ризик зловживання владою: деякі експерти висловлюють занепокоєння, що обмеження прав та свобод можуть бути використані владою для придушення інакомислення та встановлення авторитарного режиму.

Нагадаємо, ми писали раніше, як проставити апостиль, якщо заявник перебуває за кордоном: роз’яснення Міністерства юстиції України