Залишив тил, щоб керувати "залізними пташками": історія Алхіміка з 25-ї бригади
Він мав тилову посаду у сфері хімзахисту на Рівненщині, де міг залишитися працювати й надалі та не ризикувати власним життям. Втім у червні 2022 року він став військовослужбовцем і розпочав шлях, який згодом привів його до 25-ї Січеславської повітрянодесантної бригади. Загорівся ідеєю нищити ворога з повітря, керуючи "залізними пташками".
Історію військового Сергія із позивним "Алхімік" розповідає "Наше Місто", передає "Дніпро Оперативний". Деталі - у сюжеті.
Свою службу Сергій розпочав із хімічного підрозділу — його освіта хіміка була доречною саме в той момент. Та навіть попри відповідність фаху, він відчував, що хоче більшого, ніж робота у підрозділі хімзахисту. Його тягнуло туди, де вирішується доля країни, і це внутрішнє відчуття поступово змінило напрям його військового шляху.
У частину якраз надійшов наказ про формування нового батальйону, де потрібні були люди, готові опанувати безпілотні системи. Не вагаючись, Сергій опинився серед тих, хто завдає ударів по армії ворога з неба.
Зараз він — головний сержант взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Наш взвод пілотує дрони, які росіяни назвали “Баба Яга”. Бо це дрон для них великий і страшний, а для нас – ефективний, - розповідає військовий.
Зізнається: коли вперше бачиш ворожу ціль через камеру дрона, жалю немає, є лише усвідомлення, що кожен точний удар — це врятовані українські військові.
Попри інтенсивну службу, він намагається якнайчастіше спілкуватися із коханою дівчиною Надією. Але зв’язок на фронті — розкіш, яка доступна не завжди. Тому має змогу проводити час із коханою лише під час відпусток у Дніпрі.
Сергій каже, що після війни мріє повернутися додому й виспатися. А далі — знайти себе у мирному житті: працювати в оборонній сфері, передавати досвід і розвивати технології, які сьогодні допомагають бійцям на передовій. А ще мріє вивчити англійську мову.
Нагадаємо, раніше ми розповідали історію військового з Дніпра, який після поранення став художником.
