Дефолт не врятує, а доб’є українську економіку

В останні дні у деяких середовищах обговорюється можливість оголосити стихійний дефолт – тобто відмовитися платити за боргами держави. Ми наголошуємо на різко негативних наслідках як таких публічних дискусій, так і реалізації такого кроку для іміджу держави у світі, добробуту громадян України та, відповідно, ставлення громадян до влади. Запобігти банкрутству країни можливо, якщо в складний період по максимуму використати кошти програми з МВФ та залучити бюджетне фінансування від ЄС, Світового банку, а також за можливості провести переговори про нову кредитну гарантію від США.

Ключові речі, які необхідно розуміти про дефолт:

При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає

Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов’язаннями

Дефолт не "вивільнить гроші" в бюджеті на інші цілі

Дефолт пригальмує відновлення економіки

При оголошенні дефолту борг нікуди не зникає. Боржник не може просто взяти і сам собі "пробачити" борги. Оголошуючи дефолт, він просто визнає, що неспроможний платити, але далі все одно змушений домовлятися з кредиторами про відстрочку або часткове списання боргу.

Дефолт політично неможливо оголосити за всіма зовнішніми зобов’язаннями. Україні залишилося погасити у 2020 році 3,8 млрд доларів зовнішніх боргів. З цієї суми лише 1,3 млрд доларів є боргом перед приватними позичальниками – несплата за ним не матиме політичних наслідків. А ось решта боргів – це зобов’язання перед офіційними кредиторами, включаючи 1 млрд доларів зобов’язань під гарантію уряду США. Якщо просто відмовитися платити – стосунки із усіма міжнародними партнерами буде зруйновано, і Україна опиниться у міжнародній ізоляції – в умовах поширення коронавірусу, війни на Сході та глобальної економічної кризи. Проти України навіть можуть запровадити санкції. Економія 1,3 млрд доларів у 2020 році при резервах НБУ у 26 мільярдів доларів (на початок березня) цього точно не варта.

Дефолт не "вивільнить гроші" в бюджеті на інші цілі. Плановий дефіцит бюджету на 2020 рік складає 96 млрд грн. Саме стільки в бюджеті не вистачає, щоб зробити заплановані видатки. Більшу частину дефіциту планується покрити залученням нового боргу. З огляду на високий ризик не отримання 12 млрд грн від приватизації, їх можна було би також замістити запозиченнями, якщо зберегти доступ до запозичень. Однак в разі дефолту цих грошей не буде звідки взяти.

  • Якщо Україна теоретично відмовиться платити відсотки за усіма зовнішніми боргами (що неможливо) у бюджеті все одно залишиться "діра" у сумі 50 млрд грн
  • Якщо Україна теоретично відмовиться погашати усі зовнішні борги (що неможливо) все одно потрібно буде гасити внутрішні борги на суму 110 млрд грн.

Така теоретична відмова повністю виключила би можливість будь-якого зовнішнього фінансування, отже уряду довелося би шукати 160 млрд грн на внутрішньому ринку.

  • Якщо уряд оголосить дефолт, жоден приватний банк чи фонд не надасть йому кредитів. Єдиними джерелом фінансування залишиться величезна емісія гривні Національним банком. Вона призведе до неконтрольованої інфляції та девальвації, що обов’язково викличе масове невдоволення серед населення.

Дефолт – це паніка на валютному ринку. Саме слово "дефолт" має дуже негативне сприйняття серед населення. Воно асоціюється з подіями 1998 року, коли курс долара за рік зріс удвічі. Оголошення дефолту спричинить паніку, населення побіжить забирати гривні з депозитів та вкладати їх в долари. Це поставить під загрозу банківську систему та посилить неконтрольовану девальвацію.

Дефолт пригальмує відновлення економіки. Навіть якщо Україна не виплатить борг у 2020 році, повертати його доведеться пізніше. При цьому через недавній дефолт доступ до нових кредитів буде закрито і для державного, і для приватного сектору. Тобто відновлення економіки буде суттєво пригальмоване відсутністю коштів на інфраструктурні та інвестиційні проекти. Відновлюватися швидше будуть ті країни, які пройшли кризу без оголошення дефолту, саме вони в першу чергу отримають і нові інвестиції, і нові ринки.

Висновок:

Уряду рекомендується відновити співпрацю з МВФ та усі можливі програми роботи із офіційними міжнародними кредиторами. Це єдиний дешевий фінансовий ресурс, який Україна може залучити та використати для боротьби із коронавірусом, виплати пенсій та зарплат в умовах жорсткої економічної кризи, яка розгортається світом. Залучити ці кошти буде неможливо, якщо Україна оголосить дефолт. У випадку дефолту Україна залишиться сам на сам з кризою – можливі втрати від такого становища важко переоцінити. Тому державі потрібно виконувати всі взяті на себе зобов’язання та по максимуму використати усі можливості міжнародної співпраці.

Підписи:

Редакція видання БізнесЦензор

Центр економічної стратегії

Анатолій Амелін, співзасновник, директор економічних програм Українського інституту майбутнього

Ігор Ліскі, співзасновник Українського інституту майбутнього

Юрій Городніченко, Університет Каліфорнії в Берклі & VoxUkraine

Олена Білан, Dragon Capital, VoxUkraine

Олексій Блінов, Альфа-Банк Україна

Олександр Жолудь, VoxUkraine

Андрій Длігач, громадянська платформа "Нова країна"

Валерій Пекар, громадянська платформа "Нова країна"

Олександр Паращій, ІК Concorde Capital

Олексій Мушак, народний депутат 8-го скликання

Ілона Сологуб, VoxUkraine

Владислав Голуб, народний депутат 8 скликання

Михайло Ребрик, Райффайзен Банк Аваль

Тарас Козак, Президент Інвестиційної Групи "УНІВЕР"

Наталія Микольська, член Наглядової Ради ПАТ "Укргідроенерго", співзасновниця "Платформи SheExports", "TechUkraine" та Центру "Trade+" Київської Школи Економіки, екс-торговий представник України – заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі (2015-2018 рр)

Євген Дубогриз, фінансовий аналітик

Редакція "Економічної правди"

Заява є відкритою для підписання