Депутат Свердлін отримав 5 млн застави, яку вже внесли: офіційна відповідь Генпрокуратури

Київський апеляційний суд збільшив заставу для депутата міської ради Дніпра Дмитра Свердліна майже у 8 разів - з 605 тисяч до 5 мільйонів гривень. Гроші довго не шукали і заставу внести через два дні після рішення апеляційного суду. Як раз у цей час дружина депутата купила квартиру у Дніпрі, повідомляє "Дніпро Оперативний"

Після численних запитів журналістів Генеральна прокуратура офіційно підтвердила, що розмір застави для депутата Дніпровської міськради Дмитра Свердліна переглянули. На момент підготовки матеріалу у судовому реєстрі ще не було даних про це. 

Замість 605 тисяч гривень, які йому обрав Печерський райсуд Києва раніше, Дмитру Свердліну призначили 5 002 256 гривень нової застави, яку внесли через два дні після постанови суду. Хто саме вніс її — невідомо, але грошей вистачило не тільки на заставу.

На початку грудня Дмитро Свердлін подав декларацію, у якій зазначив, що його дружина придбала квартиру у Дніпрі площею 29,5 кв. м за 630 000 грн. 

Чи відповідає ця сума ринковій вартості житла — це спірне питання. Водночас сам факт покупки квартири та внесення багатомільйонної застави відбувається на тлі того, що Свердлін продовжує працювати у Держгеокадастрі, яке могло втратити землі саме через дії цього депутата.

У чому підозрюють Свердліна

Нагадаємо, що депутата Дніпровської міської ради від «Слуги народу» Дмитра Свердліна підозрюють у розкраданні понад 500 гектарів державної землі ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту зрошуваного землеробства НААН України. 

За даними слідства, саме коли Свердлін у 2020-2021 роках очолював Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, могли бути підписані понад 100 наказів, що нібито дозволили передати державні землі у приватну власність через фіктивні схеми.

Разом зі Свердліном у махінаціях підозрювали Олександра Овсюка (колишнього керівника держпідприємства «ДГ «Дніпро»), Володимира Гавриленка (екс-начальника районного відділу Держгеокадастру) та Романа Лещенка (екс-голову Держгеокадастру України). Усім фігурантам загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Чому лише після того, як журналісти закидають запитами всі можливі відомства, чиновники розкривають ту інформацію, яка має бути у вільному доступі? Невже все, що відбувається зараз в Україні не навчило, що прикриття корупції – це токсично не лише для держави, а для самих чиновників, суддів та прокурорів. Бо у кожної проблеми є ім`я і завдання журналістів робити відомими тих, хто іде проти правди та відкритості.