Гроші в бюджеті є, а уряд штучно створив кризу з платежами громад – Лямець
Місцеві бюджети мають необхідні кошти, однак через рішення уряду громади фактично втратили можливість вільно ними розпоряджатися. Це призводить до затримок із виплатами зарплат, оплатою газу, електроенергії та роботи комунальних підприємств, а також створює ризики для підготовки міст до опалювального сезону. Про це заявив економічний журналіст Сергій Лямець на своїй сторінці у соцмережі, передає «Дніпро Оперативний» із посиланням на «Факти».
За його словами, урядова постанова № 590 створила ситуацію, за якої гроші місцевих бюджетів фактично опинилися під контролем центральної влади.
«Це дуже цинічно, бо місцева влада насправді має гроші, а за законом на неї покладена купа відповідальності — зокрема, за роботу шкіл, лікарень, громадського транспорту тощо. Але уряд постановою № 590 позбавив її можливості розпоряджатися своїми рахунками. Сергій Корецький вирішив, що саме він буде визначати пріоритети у витрачанні грошей», — написав Лямець.
Наслідки блокування платежів уже проявилися в різних регіонах. У Львові, за його словами, без зарплат залишилися водії електротранспорту та двірники, а затримки платежів становлять від кількох днів до майже двох тижнів. Зокрема, виникли проблеми з оплатою газу для місцевого теплоенерго.
У Тернополі не були проведені платежі КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» на 20,6 млн грн. Серед них — 4,8 млн грн зарплат, 4,2 млн грн за електроенергію, 3,2 млн грн за газ та 5,6 млн грн за водопостачання.
У Кропивницькому через заблоковане фінансування на межі повної зупинки опинилися автобуси комунального підприємства «Електротранс».
«У чому ж тут справа? Як таке могло статися? Відповідь дуже проста. Уряд витратив більше, ніж мав. А зібрав грошей менше, ніж мав. Тож він запустив руку у кишеню місцевої влади», — зазначив Лямець.
Він пояснює, що проблема виникає через сам механізм роботи Єдиного казначейського рахунку.
«Кошти уряду та місцевої влади знаходяться в одному і тому самому кошику — він зветься Єдиний казначейський рахунок (ЄКР). Витрачати з того кошика може виключно Державне казначейство — своєрідний касир уряду. Якщо місцева влада хоче сплатити кошти, вона має скласти купу документів, і все одно останнє слово лишається за Держказначейством, яке підпорядковане виключно уряду».
За словами експерта, уряд додатково посилив контроль постановою № 590: якщо коштів на ЄКР недостатньо для виконання видатків Кабміну, Казначейство може проводити платежі лише за дозволом уряду.
«Виходить, що місцеві органи влади мають гроші виключно на папері, але користуватися ними не можуть. Штучна заморозка рахунків вже майже спричинила справжній колапс по всій країні», — пише Лямець.
Він також вважає необґрунтованим пояснення, що блокування платежів є наслідком недостатнього міжнародного фінансування.
«Насправді проблема навіть не у міжнародних партнерах, а у самому уряді. Це він не виконав зобов’язання перед Європейською Радою, через що недоотримав низку траншів міжнародної допомоги. Це він не докладає зусиль до того, аби стимулювати економіку та знаходити нові джерела. Тепер за цю недбалість мають розплачуватися мешканці міст та містечок України», — заявив експерт.
Водночас 1 жовтня Єврокомісія та Україна підтвердили, що ресурси для повного покриття бюджетних та оборонних потреб України на 2026 рік знайдені й узгоджені.
На думку Лямця, аргумент про необхідність фінансування оборони використовується урядом для виправдання обмежень.
«Якщо все відбувається саме так, то це здебільшого маніпуляція. Капітальні видатки — це третя черга платежів, а уряд Корецького зупинив фінансування другої черги. Під заборону потрапили не бруківка та бордюри, а поточні витрати на підтримку життєдіяльності лікарень, комунальних підприємств, тепловиків та дитсадків. Тобто під ударом опинилася інфраструктура виживання міст по всій країні. Саме про це каже Асоціація міст».
Лямець наголошує, що внаслідок такого рішення центральної влади відповідальність за проблеми на місцях фактично перекладається на мерів та місцеві ради.
«Виходить, що відповідальність за негаразди мешканців міст цілком лягає на місцеву владу. Саме мери та місцеві ради нестимуть відповідальність, якщо швидка чи рятувальники не зможуть дістатися місця обстрілу. У той самий час, я припускаю, уряд критикуватиме місцеву владу за бездіяльність та невиконання своїх функцій».
За словами експерта, у результаті склалася ситуація, коли гроші у громад є, але рішення про те, чи зможуть вони ними скористатися, фактично ухвалює центральна влада.
«Наразі вона створила реальну проблему в межах країни, і дуже схоже на те, що відповідальність за це вона покладатиме на міжнародних партнерів та… місцеву владу. А головне, саме її рука лежить на кнопці, за якою Держказначейство витрачає кошти», — резюмував Лямець.
Нагадаємо, правління Асоціації міст України 1 жовтня звернулося до Прем’єр-міністра України Сергія Корецького через блокування платежів громад. Раніше ми писали, що Мінфін планує забрати у Дніпра та інших громад Дніпропетровщини мільярди гривень до державного бюджету.