Керівник штабу ради оборони Дніпра прокоментував документ про гарантії безпеки від ВП

Учора, 13 вересня, у Києві керівник Офісу президента Андрій Єрмак та колишній Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен презентували рекомендації щодо "Київського договору з безпеки" для стратегічного партнерства України та держав-гарантів. Зміст документа прокоментував на своїй фейсбук-сторінці керівник штабу ради оборони Дніпра Геннадій Корбан, повідомляє «Дніпро Оперативний».

Ще не перемога, але не капітуляція: висновки з документа Расмуссена.
Отже, документ про гарантії безпеки для України, про який так довго говорили та очікували різного, згадуючи, в якому сенсі звучали "гаранти безпеки" на переговорах із Росією наприкінці березня.
Щодо прочитання нинішнього "Київського договору безпеки" точно можу сказати: це зовсім інша справа!
1. Основна ідея цього проекту «гарантій» полягає в тому, що країни-гаранти беруть українську армію, тероборону та ВПК на повне довгострокове або навіть безстрокове забезпечення на такому рівні, щоб Україна була здатна стримувати агресора надалі та протистояти йому успішно при спробі нападу . Україна не відмовляється від курсу на членство в НАТО.
2. Охоплення гарантій поширюється на всю міжнародно визнану територію України.
3. Колективний договір про гарантії не прив'язаний до мирного врегулювання, він може бути його частиною, так і немає.
4. Санкції проти Росії не повинні бути скасовані країнами-гарантами, доки та не припинить агресію, не гарантує, що не нападе в майбутньому, і не відшкодує Україні збитків. Це підхід, подібний до застосованого свого часу до Іраку. При цьому прописано цю пропозицію таким чином, що передбачає вирішальний голос України в оцінці своєчасності скасування санкцій. У разі нової агресії мають бути введені санкції на рівні щонайменше 01.09.2022.
5. Повинні бути розроблені єдині механізми конфіскації майна агресора для відшкодування збитків.
Разом:
- Це зовсім інша ідея, ніж висловлена ​​делегацією України на переговорах у Стамбулі 29.03.2022 р., коли вона була готова прийняти нейтральний статус, відмовитися від баз та навчань на своїй території без дозволу країн-гарантів, включаючи Росію, а гарантії не мали діяти на території Криму та ОРДЛО.
- Якщо країни-гаранти готові взяти на себе зобов'язання щодо фінансування оборони України, це цілком робоча модель. Хоча в ній очевидно не вистачає норми про те, коли гаранти зможуть припинити виділяти гроші (наприклад, після вступу до НАТО, демілітаризації Росії тощо).
- При підписанні гарантій країнами, які показали себе союзниками України у війні, дана система реально може стати основою нового контуру безпеки в Європі, коли низка країн НАТО не показала готовності активно підтримувати Україну.
- Як не дивно, документ не містить перешкод для приєднання до гарантів будь-яких країн світу, включаючи союзників Росії - Білорусь, інші країни ОДКБ, Іран і т.д. Але його зміст та контексти такі, що навряд чи когось із них зацікавить така перспектива.
Питання лише, на що це перетвориться в результаті, хто буде готовий стільки платити і на яких умовах, – написав Геннадій Корбан.

За словами самого Расмуссена, ухвалення цих рекомендацій дасть потужний сигнал Володимиру Путіну:

Це продемонструє, що наша відданість Україні не похитнеться, що його війна марна. Це дало б сигнал українському народу, що ми віддано підтримуємо незалежність та суверенітет України стільки, скільки це потрібно. Зробити це правильно означає закласти новий наріжний камінь європейської безпеки. Якщо цього не зробити, це означає загострення кризи на європейській землі.