Колектори та їхні методи: як захиститися від незаконного тиску

25.10.2025 09:38 |

Софія Танченко

В Україні, попри посилення законодавства та постійний контроль НБУ, тиск з боку колекторських компаній залишається актуальною проблемою для багатьох боржників. Робота зі стягненням простроченої заборгованості має суворо відповідати етичним нормам і законним методам. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, хто такі колектори, що їм дозволено, а що категорично заборонено, і як ефективно захистити себе від їхніх незаконних дій у 2025 році.

Хто такі колектори і як вони працюють в Україні

Колектори — це компанії або агентства (інколи — відділи банків / фінкомпаній), що виконують роботу з повернення прострочених боргів від імені кредитора або шляхом купівлі боргу. В Україні діяльність колекторських компаній підпадає під регулювання НБУ: колекторські компанії підлягають реєстрації у відповідному реєстрі Національного банку.

Типові канали комунікації: дзвінки (включно з автоматизованими), SMS, Viber/Telegram/інші месенджери, листи на email, дзвінки/повідомлення третім особам (родичі, роботодавець), іноді — особисті візити. У 2020–2025 роках з'явилися й автоматизовані/AI-сервіси для масової комунікації, а також спроби застосувати «соціальний тиск» через пошук контактів.

Законні методи колекторів: що вони мають право робити

Коротко: легальні колектори можуть нагадувати про борг і намагатися домовитись про погашення, але їхні дії мають бути ввічливими, не дискримінаційними й не порушувати закон (без загроз, насильства, шантажу, розголошення медичної/іншої конфіденційної інформації). Повний порядок реєстрації та вимоги до колекторів визначає НБУ (реєстр, вимоги до діяльності). Якщо компанія не зареєстрована — це серйозний сигнал про сумнівність її дій.

Практичні обмеження, яких слід чекати від законної компанії:

  • відсутність погроз (прямих/непрямих), фізичного або морального насильства;
  • заборона оприлюднювати інформацію про борг третім особам (крім випадків, передбачених законом);
  • дотримання часових обмежень дзвінків (зазвичай недобросовісні дзвінки вночі — ознака порушення).

Незаконні методи тиску колекторів

Як правило, це дії, які можуть містити ознаки адміністративних або кримінальних правопорушень:

  • погрози фізичною розправою, примусом, шантаж;
  • телефонні/онлайн-погрози або вимагання — підпадає під кримінальні статті (вимагання, шантаж, погрози тощо) — і такі випадки можна/треба повідомляти в поліцію (кіберполіцію, якщо це через інтернет/телефони).
  • масове/необґрунтоване розголошення персональної інформації (дзвінки родичам, публікації у соцмережах) — порушення законодавства про захист персональних даних; скаржитись можна до уповноважених органів і (у випадку злочину) — до поліції.
  • нав’язливі автоматизовані дзвінки/спам у великій кількості без законних підстав чи з порушеннями — підстава для скарги до НБУ/контролюючих органів;
  • фізичні візити до дому з погрозами чи махінаціями (особливо якщо компанія не має законних повноважень або використовує підроблені документи).

Права боржника: що мають знати всі, хто має заборгованість

  1. Ви маєте право вимагати документів — хто саме звертається, на підставі якого договору/доручення, доказ, що вони уповноважені стягувати борг. Якщо не надають — це підозріло.
  2. Ви маєте право на повагу, відсутність погроз та принижень. Погрози/шантаж — підстава для звернення до поліції. 
  3. Захист персональних даних. Колектор не має права збирати/поширювати ваші персональні дані без законних підстав; у разі порушення — скарга до уповноважених органів/Офісу уповноваженого з прав людини (який опікується питаннями персональних даних) або суд. 
  4. Ви можете фіксувати контакти. Записуйте дати/часи дзвінків, номер, ім'я оператора, зберігайте SMS/скріни месенджер-переписок — ці докази будуть потрібні для скарг.
  5. Якщо борг — не ваш (наприклад, помилково вважають, що ви — боржник) — ви маєте право вимагати підтвердження, а у разі незаконного тиску — скаржитись і подавати позов.

Зверніть увагу: конкретні цивільно-правові наслідки позовів, строки позовної давності тощо залежать від ситуації — у складних спорах корисна консультація адвоката.

Покрокова інструкція: як ефективно захиститися від незаконного тиску

  1. Не панікуйте. Спокійно зберіть докази: записи дзвінків, скріни, SMS, копії листів, фото візитів тощо.
  2. Вимагайте письмово підтвердження прав колекторів. Надішліть на електронну/поштову адресу запит: хто ви, від кого отримали повноваження, копія договору/доручення (вимагайте ідентифікаційних даних колектора). Якщо не відповідають — це аргумент проти них.
  3. Зробіть офіційну письмову вимогу/заяву (cease-and-desist) — з вимогою припинити контакти (зазначте, через які канали й у який час ви забороняєте контакти). Надішліть рекомендованим листом і збережіть підтвердження надсилання. Це ускладнить для колекторів аргументацію, що ви «не реагуєте».
  4. Скарга кредитору. Якщо колектори діють від імені банку/МФО/іншого кредитора — надішліть скаргу безпосередньо кредитору (через офіційний сайт/електронну форму). Багато банків усувають сумнівні практики своїх агентів після офіційних звернень. 
  5. Скарга до НБУ (якщо колектор пов’язаний з фінансовою установою або агентство порушує правила). НБУ веде реєстр колекторських компаній і приймає звернення громадян щодо порушень у сфері фінпослуг. Подайте скаргу через форму на сайті НБУ або надані контакти. 
  6. Якщо є погрози/вимагання — одразу в поліцію (кіберполіція для онлайн/телефонних випадків). Заява до поліції має містити всі докази. Вимагайте внесення відомостей до ЄРДР. 
  7. Скарга до Держпродспоживслужби — якщо послуга/поведінка колекторів кваліфікується як порушення прав споживача фінпослуг, Держпродспоживслужба приймає скарги споживачів.
  8. Звернення до уповноважених з питань персональних даних / Омбудсмана — якщо колектори незаконно обробляють або розголошують ваші персональні дані. У випадку порушень персональних даних — можна звернутись до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або до суду. 
  9. Подумайте про цивільний позов — у випадках моральної шкоди або незаконних дій можна вимагати відшкодування в суді. Корисно зробити це після консультації адвоката.
  10. Поширені додаткові кроки: змінити телефони/налаштування приватності в соцмережах, попередити близьких, що будь-які дзвінки з погрозами — неправомірні (щоб вони не піддавались маніпуляціям), звернутися по безоплатну консультацію до громадських/адвокатських ініціатив.

Куди скаржитися на колекторів: офіційні інстанції

  • Національний банк України — веде реєстр колекторських компаній, приймає звернення/скарги щодо діяльності фінкомпаній. (Форма звернення/контакти на сайті НБУ). 
  • Національна поліція / Кіберполіція — у випадках погроз, вимагання, шахрайства або якщо комунікація була в інтернеті/по телефону — подавайте заяву через систему електронних звернень кіберполіції.
  • Держпродспоживслужба (ДПСС) — скарги споживачів (у тому числі на практики, які порушують права споживачів фінпослуг) приймаються через офіційні форми/контакти. 
  • Уповноважений Верховної Ради України з прав людини — у питаннях захисту персональних даних та системних порушень прав людини.
  • Суд — коли потрібне відшкодування або заборона/припинення неправомірних дій через судовий порядок.

Фінансовий омбудсмен: альтернативний механізм вирішення спорів

В Україні не існує окремої державної посади «Фінансовий омбудсмен» у класичному розумінні, що займається виключно спорами з колекторами. 

Проте, його функцію частково виконує:

  1. Національний банк України (НБУ): НБУ є головним органом захисту прав споживачів фінансових послуг та регулятором діяльності колекторів. Звернення до НБУ – це основний альтернативний судовий механізм вирішення спорів та припинення незаконного тиску. НБУ може накладати штрафи та виключати колекторські компанії з Реєстру.
  2. Національна асоціація колекторських компаній (НАКК/НАУКА): це саморегулівні організації. Якщо компанія є членом такої асоціації, можна подати скаргу туди, але це не замінює офіційного звернення до НБУ.

Збирайте докази та не бійтеся використовувати законні механізми захисту.

Раніше ми писали, як функціонує система БПД сьогодні, хто має право на її послуги та як ними скористатися.

Також ми розповідали, що таке газлайтинг, як розпізнати ці деструктивні тактики, чим відрізняється здорова критика від навмисного тиску.