Крадіжка акаунтів через SMS-коди: що робити

26.04.2026 09:52 |

Софія Танченко

У 2026 році смартфони стали центром нашого цифрового життя. Разом із розвитком технологій еволюціонують і методи кіберзлочинців. Однією з найпоширеніших загроз в Україні залишається перехоплення доступу через одноразові паролі (OTP). У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповідає, як працюють сучасні схеми шахрайства та як не стати жертвою аферистів.

Як працює схема викрадення акаунту через SMS: основні методи шахраїв

Станом на початок 2026 року зловмисники відійшли від простих прохань «переслати пароль із повідомлення». Сьогодні застосовуються більш складні сценарії соціальної інженерії та фішингу:

  • Схема «Помилковий переказ»
    Людині надходить повідомлення про нібито зарахування коштів або підключення послуги. Після цього телефонує «працівник банку» і просить назвати пароль підтвердження для скасування операції.
  • Фейкова «Дія» та соцвиплати
    Шахраї розсилають повідомлення про державну допомогу. Для «верифікації особи» пропонують ввести одноразовий пароль, який насправді відкриває доступ до месенджерів або банкінгу.
  • Схема з поштовими посилками
    Надходять повідомлення нібито від логістичних компаній про затримку відправлення. Для «перенаправлення» пропонують пройти підтвердження особи.

Чому SMS-авторизація більше не є безпечною?

Повідомлення з одноразовими паролями створювались як додатковий фактор кібербезпеки, але сьогодні цей метод вважається вразливим.

Основні причини:

  1. SIM-swap атаки стрімко зростають
    У 2024 році кількість таких атак збільшилась більш ніж на 1000%. 
  2. Мобільного оператора можуть обманути
    Зловмисники перевипускають SIM-карту та отримують усі повідомлення жертви. 
  3. Слабкі алгоритми генерації OTP
    Дослідження показали сотні застосунків із вразливими алгоритмами створення паролів.

Саме тому у світі активно переходять на passkeys та додатки-аутентифікатори.

Які акаунти найчастіше зламують

У зоні найбільшого ризику перебувають:

  • Месенджери (Telegram, WhatsApp, Signal) — доступ до листування використовують для шантажу та розсилки прохань позичити гроші.
  • Банківські застосунки — для викрадення кредитних коштів і заощаджень.
  • Соціальні мережі (Instagram, TikTok) — сторінки продають або використовують для реклами шахрайських схем.

Ознаки того, що вас намагаються обманути

  • Ви отримуєте пароль підтвердження, який не запитували.
  • Вас лякають блокуванням рахунку або пропонують «термінову виплату».
  • Сторонні особи просять повідомити одноразовий пароль. Працівники банків цього не роблять.
  • Повідомлення містять підозрілі або скорочені посилання.

Що робити, якщо ви передали SMS-код шахраям

Діяти потрібно негайно:

  1. Змінити паролі у пошті та онлайн-банкінгу
  2. Заблокувати банківські картки
  3. Зателефонувати мобільному оператору
  4. Вийти з облікових записів на всіх пристроях
  5. Увімкнути двофакторну автентифікацію через застосунок
  6. Попередити знайомих про можливий злам

Час критично важливий — іноді кошти виводять за лічені хвилини.

Як відновити доступ до акаунту

Процедура залежить від сервісу:

  • Месенджери — скористайтесь функцією відновлення пароля. Якщо зловмисник встановив власний захист, процес може тривати до 7 днів.
  • Дія — повторна авторизація через BankID або NFC-чіп паспорта автоматично скасовує попередні входи.
  • Соцмережі — зверніться до підтримки та підтвердіть особу через пошту або селфі з документами.

Як захистити себе від крадіжки акаунтів

  • Використовуйте додатки-аутентифікатори замість повідомлень.
  • Переходьте на контрактне обслуговування SIM-карти.
  • Встановлюйте додатковий пароль у месенджерах.
  • Регулярно перевіряйте налаштування безпеки.
  • Дбайте про захист персональних даних.

Чи є відповідальність за шахрайство з акаунтами

В Україні такі дії підпадають під кримінальну відповідальність:

Ст. 190 ККУ — шахрайство

  • Ч.1 — штраф, громадські або виправні роботи, обмеження волі до 3 років.
  • Ч.2 — обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 3 років.
  • Ч.3 — позбавлення волі від 3 до 8 років.
  • Ч.4 — позбавлення волі від 5 до 12 років із конфіскацією майна.

Ст. 361 ККУ — несанкціоноване втручання в комп’ютерні системи

  • Покарання — від штрафу до позбавлення волі на строк до 12 років.

Ст. 361-1 ККУ — створення шкідливого ПЗ

  • Покарання — штраф або позбавлення волі до 5 років. 

Раніше ми писали про те, хто несе відповідальність у разі зіткнення з військовою колоною.

Також ми розповідали, чи збереглися пільги у метро Дніпра для студентів та пенсіонерів у 2026 році.