Людяність під бронежилетом: як працює патрульна поліція Дніпра під час війни

Патрульна поліція Дніпра серед перших опиняється там, де ворог завдає ударів по цивільній інфраструктурі. Вони евакуюють мешканців, надають домедичну допомогу постраждалим, перекривають небезпечні зони та фіксують воєнні злочини росії. Одна з тих, хто щодня виконує цю роботу, — Валерія Дерев’янко, заступниця командира роти 4 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. Її історію про службу під час війни, складну роботу з травмованими людьми, порятунок на місцях прильотів і життя поза формою дивіться в ексклюзивному інтерв’ю для ІА "Дніпро Оперативний".

У лавах патрульної поліції Валерія служить понад десять років. Вона прийшла в поліцію в період реформ, коли вірила в зміни та хотіла бути корисною людям. Свій перший виклик пам’ятає досі — це було складне ДТП за важких погодних умов, яке вимагало витримки, терпіння й професійності.

Виконуючи цю роботу треба бути емпатом, мати людяність, не забувати, що ти людина. І ми для того сюди прийшли, щоб допомагати. Це першочергово, - розповідає патрульна.

З початком повномасштабного вторгнення робота патрульних у Дніпрі суттєво змінилася. Навантаження зросло в рази, а кожен виклик — це не лише реагування на правопорушення, а й постійна робота з людьми, які перебувають у стані страху, шоку та емоційного виснаження. За словами Валерії, особливо важко працювати з тими, хто має посттравматичний стресовий розлад. Часто їм потрібно просто виговоритися, а патрульні змушені пропускати чужий біль через себе, намагаючись хоча б трохи допомогти тут і зараз:

Одного дня ми підвозили військового, бо він загубився в місті, і раптово йому стало зле - він почав просто задихатись. Ми вивели хлопця з автівки, і я кажу: Просто кричи". І він стояв та кричав посеред набережної. Йому стало легше, і він навіть згадав, де живе

Одним із найважчих днів у службі для Валерії став ворожий удар по залізниці в Дніпрі, коли ракета влучила поблизу вокзалу. Тоді постраждали десятки людей, серед яких було багато дітей. Валерія разом із напарником прибула на місце однією з перших. Поліцейські надавали домедичну допомогу пораненим, допомагали виносити людей із небезпечної зони, організовували евакуацію, часто — на цивільному транспорті, адже проїзд був ускладнений через велику кількість вантажівок і пошкоджених автівок. Люди зупинялися, допомагали одне одному, забирали постраждалих разом із речами та валізами, аби якомога швидше вивезти їх із небезпечного місця.

За проявлену відвагу та самовідданість Валерія Дерев’янко отримала відомчу відзнаку та грамоту від Верховної Ради України. 

Попри втому, страх і постійну небезпеку, патрульні поліцейські Дніпра продовжують нести службу — бути першими там, де найстрашніше, і робити все можливе, аби врятувати життя.

Нагадаємо, раніше ми ділилися історією патрульного з Дніпра про роботу в екіпажі, перші прильоти, порятунок людей.