Міста, влада, військові, волонтери: як країна ставала на військові рейки

Як почав діяти Штаб оборони в Дніпрі через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення рф в Україну і чи зверталися колеги з інших міст за допомогою. А також про те, як Україна ставала на військові рейки, розповів в ефірі телеканалу "ДніпроTV" Геннадій Корбан, повідомляє "Дніпро Оперативний".

"Колеги з інших міст дзвонили, був з ними контакт, бо і з Черніговом, і з Кропивницьким, і з Харковом, і з одеситами ми говорили. Міста між собою якось спілкувалися. Дзвонили не тільки мені, дзвонили меру, дзвонили Резніченко, голові військової адміністрації. Центральна влада не виходила на зв'язок. Може, правда, вони якось про щось говорили з Резніченко, я не знаю цього, але не чув про це в перші дні взагалі, тобто вони ніяк не реагували, не давали жодних команд, інструкцій. Я думаю, що у них теж була певна розгубленість.
  
Але з іншого боку, це можна зрозуміти. Розгубленість була не тільки в них, а в багатьох.
  
Тому ми діяли на свій страх та ризик, ми діяли автономно, самостійно, ні в кого нічого не питали. Ми намагалися діяти в рамках закону та в рамках законодавства. Вони не поспішали міняти законодавство під війну, бо вони не знали просто, як це зробити. Що потрібно, наприклад, щоб скарбниця почала оплачувати товари подвійного призначення. Тобто казначейство вперше зіштовхнулося з тим, що ми прийшли і кажемо: нам треба оплатити каски, нам треба оплатити бронежилети, нам треба оплатити товари подвійного призначення.
  
Я не говорю про снаряди або про танки. Я говорю про засоби захисту, розумієте, так? Це навіть не спецекспорт якийсь, не спецтовари. Це саме товари подвійного призначення. Вони не знали, як із цим працювати. Тобто країна довго не могла перебудуватися та стати на військові рейки.
  
Я вам скажу, що досі країна не стоїть на військових рейках. Армія вже, дякувати Богові, повністю на всіх, як кажуть, колесах. Якщо раніше військові просто приходили по якісь елементарні речі – одяг, паливо, їжа, – зараз таких проблем немає. Нині проблема – це безпілотний літальний апарат. Це величезний дефіцит. Транспорт як був дефіцитом, так і залишився дефіцитом, проте вже є. А тоді приходили просто по елементарні речі. Елементарними. Вони не мали нічого. І тому наше завдання було забезпечити та закрити ці речі. Щоб вони мали, щоб вони могли воювати. Ми це зробили.
  
Зараз, коли рік війни, це все більш-менш налагоджено. Є постачання від іноземних партнерів. Бо тоді ніхто не вірив у нас. Ніхто не вірив, що армія вистоїть. Ніхто не вірив, що країна вистоїть. Ні західні партнери, ні східні вороги – вони мали приблизно один сценарій у голові. Що Україна не вистоїть. Не вистоїть трьох днів, не вистоїть тижня, не вистоїть двох тижнів. Усі вважали, що ось-ось і все, Україна впаде. Але цього не сталося.
  
Звичайно, зараз, вже через рік війни практично якісь речі налагоджені, багато речей налагоджено, те, що стосується армії, оборони, постачання її, харчування її. І так далі, таких елементарних речей.
  
Але все одно є безліч непорозумінь, які досі заважають нормальним людям допомагати армії, нормальним людям возити для армії, допомагати цивільному населенню. Якесь ревне ставлення до волонтерів при владі, незрозуміло чому. Таке відчуття, начебто вони конкурують із волонтерами, влада конкурує із волонтерами. Це дивно все", – розповів Корбан.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, як Дніпро протистояв російській агресії.