Переселені війною: життя зі страшним діагнозом під ракетними атаками

Героїня наступного випуску з циклу “Переселені війною” родом з Миколаєва, вона має страшний діагноз - рак. Як з такою хворобою вона пережила постійні бомбардування та ракетні атаки, яким чином врятувала маленького племінника, як вона знаходить сили жити та боротись далі - дізнавались журналісти ІА “Дніпро Оперативний”; подробиці дивіться в відео:

Війна, що прийшла на наші землі разом з російськими окупантами, не щадить нікого та нічого. Вона перевернула життя мільйонів українців. І старі й малі, і здорові й хворі - всі верстви населення страждають та переживають страх та біль. Пройти через це важко навіть здоровій людині. Що ж казати про тих, у кого є важкі, невиліковні хвороби.

Катерина Ярославська родом з Миколаєва. Незадовго перед початком активної фази російсько-української війни їй поставили страшний діагноз - онкологія. 

“До війни я працювала на пошті. Потім у мене рак виявили. Була операція, почали відмовляти ноги. Зараз у мене немає обох тазостегнових суглобів, хіміотерапією спалили - тому я не могла працювати”, - каже Катерина.

Прогнози лікарів були невтішні - 30 %, що Катерина буде жити. Після дуже дорогої та складної операції, декількох курсів хіміотерапії жінка вижила, але з’явились серйозні проблеми з опорно-руховим апаратом. Вижила для того, щоб на власні очі побачити руйнування та вбивства, що приніс з собою “русский мир”.

24 лютого зранку в Миколаєві вже були чутні перші вибухи, але, за словами жінки, спочатку це не сприймалося серйозно. На десятий день війни її племіннику виповнилося десять років і день народження вони “святкували” у ванній кімнаті. В будинку не було бомбосховища, тому під час сирен спускалися до підвалу. Коли зрозуміли, що це марно - ховалися в коридорі.

Катерина жила у квартирі разом зі своєю мамою та маленьким племінником. Саме через нього вона, врешті решт, і поїхала з міста. Також у неї в місті були ще родичі - бабуся та старший племінник, вони жили окремо. Жінка згадує, що вже в травні стало неможливо знаходитись у місті, під постійними обстрілами. Було дуже страшно. Старший племінник тричі опинявся в епіцентрі ворожих атак: одного разу він ледь встиг сховатися у арці, коли біля дому вибухнуло. Тоді Катерина зрозуміла, щоб врятувати маленького племінника - треба їхати негайно.

Зараз Катерина проживає в Дніпрі, в шелтері на вулиці Далекій. Вони з племінником виїхали, але в Миколаєві, під обстрілами ворожих ракет, досі  залишаються її стара мати та бабуся: 

“Хочеться дуже додому. Але те, що за новинами бачиш, уже не хочеться нікуди повертатися. Бо нашого району там вже немає”.

Тут, в Дніпрі, безумовно, спокійніше і безпечніше, ніж в Миколаєві. Але все-ж таки є і свої проблеми. Катерині потрібна ще одна операція, яка коштує дуже дорого. Жінка страждає від нестерпного болю, і вимушена кожного дня приймати дуже дорогі знеболювальні препарати.

Наразі всі медикаменти Катерина купує за свій кошт. Ті ліки, що привозять волонтери, не знімають біль, бо дуже слабкі. Також приходиться витрачати гроші на потреби малого племінника. Ситуація і з фінансами, і зі здоров’ям жінки дуже скрутна. 

Якщо ви хочете допомогти Катерині, можна відправити будь-яку суму на цю картку: 5168757424148072, та вказати цільове призначення, наприклад “на знеболювальні препарати”.

Тільки разом та тільки завдяки взаємодопомозі ми зможемо подолати всі негаразди!

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про тещ, що в Дніпрі на базі товариства сліпих відкрили шелтер для переселенців.