Штрафи за неявку за повісткою: коли суд може скасувати рішення ТЦК

Якщо військовозобов’язаний не з’явився за повісткою до ТЦК, це може призвести до відповідальності — інформацію про порушення внесуть до реєстру, а порушнику випишуть штраф. Але чи можна оскаржити такі наслідки в суді? “Дніпро Оперативний” разом з адвокатом розібрався, коли суд може стати на бік військовозобов’язаного, а коли позов не допоможе.

Адвокат Роман Коган пояснює, що військовозобов’язаний може оскаржити наслідки, які настали через неявку по повістці, зокрема, штраф. Втім, саму повістку оскаржити не можна, адже вона є засобом оповіщення про необхідність виконати військовий обов’язок, а не рішенням.

Коли суд скасовує штраф ТЦК

Найважливіше питання в таких справах — чи може довести ТЦК, що військовозобов’язаного належним чином повідомили про необхідність з’явитися. Якщо доказів немає, це може стати підставою для скасування штрафу.

За словами адвоката, під час оскарження штрафу суд перевіряє, чи може ТЦК надати копію повістки, документи про її відправлення та інші підтвердження належного оповіщення. 

Наприклад, 8 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд Дніпра розглянув справу №932/6148/26. Чоловікові призначили штраф у 17 тисяч гривень за неявку до ТЦК, однак він стверджував, що повістки не отримував.

У суді представники ТЦК посилалися на інформацію з військового реєстру та заяву чоловіка про згоду на притягнення до відповідальності без його участі. Водночас у матеріалах справи не було належних доказів вручення повістки: ані особистого підпису, ані відеозапису, ані поштових підтверджень її отримання чи належного оповіщення.

Суд дійшов висновку, що ТЦК не довів факту адміністративного правопорушення. Постанову про штраф скасували, а провадження у справі закрили.

Схожий результат отримав чоловік із Дніпропетровщини, який також оскаржував штраф у 17 тисяч гривень. У судовому рішенні зазначено, що його оштрафували за неявку за повісткою, датованою 26 грудня 2025 року. Однак належних доказів того, що чоловіка повідомили про цей виклик, суд не знайшов.

Під час розгляду справи з’ясувалося, що згодом чоловік отримав III групу інвалідності, а в липні 2026 року його визнали непридатним до військової служби. Проте штраф скасували не через інвалідність чи висновок ВЛК, а через відсутність доказів належного повідомлення про виклик.

Ще один приклад — справа про штраф за неявку до ТЦК у жовтні 2024 року. Амур-Нижньодніпровський районний суд Дніпра 1 липня 2026 року скасував постанову про стягнення 17 тисяч гривень. У матеріалах не було копії поштового повідомлення форми 22, відмітки про причину невручення та інформації про те, коли повідомлення залишили у скриньці. Також суд не зміг встановити, чи був на конверті номер телефону, за яким пошта могла сповістити адресата.

Важливо зазначити, що в цих справах спільною була не просто заява чоловіків про те, що вони не бачили повістки. Головне — ТЦК не зміг надати достатніх доказів, що виклик здійснили належним чином.

Коган також звертає увагу на строки поштового зберігання. За його спостереженнями, іноді відправлення повертають раніше, ніж дозволяє встановлений порядок, і це можна перевірити за історією поштового відстеження. Якщо документи підтверджують порушення процедури, вони також можуть стати аргументом у суді.

Проблеми можуть виникати й тоді, коли пошта повертає лист, не встигнувши належним чином повідомити адресата про його надходження.

Коли суд може стати на бік ТЦК

Роман Коган підкреслив: якщо людина отримала повістку, була обізнана про виклик, але не з’явилася без поважної причини, перспективи оскарження штрафу значно гірші. Сам факт неявки може бути порушенням, а суд з’ясовуватиме, чи були обставини, які виправдовують поведінку людини.

Тому важливо зберігати документи, що підтверджують поважні причини неявки, наприклад медичні довідки, та повідомляти ТЦК про такі причини у встановлений законом строк.

8 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд Дніпра розглянув справу №202/8347/26. Чоловік оскаржував штраф у 17 тисяч гривень. Він стверджував, що повісток не отримував, а також посилався на тимчасову непридатність до військової служби та перебування на лікуванні.

За матеріалами справи, 15 червня 2026 року ТЦК надіслав йому повістку для уточнення облікових даних. Чоловік у визначений день не з’явився та не повідомив про поважні причини.

ТЦК надав копію повістки й підтвердження її відправлення. Поштове відстеження засвідчувало, що лист повернувся через відсутність адресата за адресою. Суд визнав, що цього в сукупності з іншими матеріалами достатньо для підтвердження належного оповіщення.

Суд також установив, що через «Резерв+» від імені чоловіка надійшла заява про визнання порушення та згоду на притягнення до відповідальності без його присутності. Документ був підписаний кваліфікованим електронним підписом. Чоловік заперечував, що подавав таку заяву, однак не надав доказів використання його електронного підпису іншою особою. У підсумку суд відмовив у скасуванні штрафу.

У справі №160/4687/26 чоловік із Дніпра вимагав визнати незаконним внесення інформації про порушення правил військового обліку та видалити ці відомості з реєстру. За матеріалами справи, 13 січня 2026 року група оповіщення прибула до нього додому, щоб вручити повістку для повторного медичного огляду. Двері ніхто не відчинив, тому документ залишили в поштовій скриньці. У призначений день він до ТЦК не прибув і документів про повторний огляд або непридатність не надав.

Суд першої інстанції визнав дії ТЦК правомірними, а 22 червня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін. Суд виходив із того, що матеріали підтверджували оповіщення чоловіка, а сам він не заперечував факту неявки.

Так, суд оцінює не лише факт особистого отримання документа. Важливо, чи дотрималися правил оповіщення, за якою адресою надіслали повістку, які відмітки зробив поштовий оператор і чи були в людини підтверджені причини неявки.

Що саме можна оскаржити

«Сама по собі повістка ТЦК у суді не оскаржується. Вона або є, або її немає. Суди давно висловили свою думку, що повістка не є якимось рішенням нормативно-правовим і відповідно не підлягає оскарженню», — пояснює адвокат Роман Коган.

Натомість, за його словами, людина може оскаржити вже винесений штраф або дії ТЦК, пов'язані з внесенням інформації про порушення та зверненням до Національної поліції для доставлення її до територіального центру.

Коган пояснює, що для таких ситуацій важливо розрізняти два випадки. Перший — коли в «Резерв+» з'являється інформація про розшук через неявку, але постанови про штраф ще немає. Другий — коли ТЦК уже виніс постанову про адміністративне стягнення.

«Є сенс судитися, коли людина не знала і не могла знати про наявність такої повістки. Перевіряється належність її відправлення, чи взагалі якось сповіщалася людина про направлення такої повістки. І, відповідно, якщо суд встановить, що не було підстав для розшуку, то такий розшук через суд скасовується», — говорить Роман Коган.

Адвокат додає, що суди можуть перевіряти не лише факт надсилання документа, а й те, чи були взагалі законні підстави для виклику конкретної людини. За його словами, якщо військовозобов'язаного викликали безпідставно, це також може стати аргументом для скасування негативних наслідків.

«Якщо людина отримала повістку, розписалася за неї і не явилася по ній, то, скоріш за все, суд ви програєте, оскільки ви були обізнані про повістку, ви її отримали і не явилися», — зазначає Коган.

Він пояснює, що в таких справах суд фактично перевіряє, чи справді людина порушила свій обов'язок і чи була в неї об'єктивна можливість виконати вимогу ТЦК.

«Сам по собі факт неявки — це вже порушення. Питання тільки в тому, чи ви це порушення вчинили об'єктивно, чи вашої вини в тому, що ви не з'явилися, там немає», — пояснює адвокат.

Потрібно перевіряти роботу пошти

Окрему увагу Коган радить звертати на поштові відправлення. За його словами, бувають ситуації, коли ТЦК дійсно відправляє повістку, але людина фактично не дізнається про неї, оскільки пошта не встигає належним чином повідомити адресата.

«ТЦК має довести, що повістка була належним чином відправлена. Треба надати копію повістки, копію поштового відправлення, докази того, що повістка взагалі відправлялася», — наголошує адвокат.

Він радить не обмежуватися лише перевіркою того, чи є в «Укрпошти» запис про повернення листа. Варто отримати повну інформацію про рух відправлення: коли воно надійшло до поштового відділення, коли адресата мали повідомити, скільки часу лист зберігався та коли його відправили назад до ТЦК.

«Дуже часто люди потрапляли у таку халепу через те, що ТЦК дійсно відправляв повістку, але пошта не встигала повідомити шляхом, наприклад, віднесення повідомлення, що вас чекає повістка на пошті. І відправляли цю повістку назад з позначкою, що адресат не забрав її або що особа не проживає за місцем проживання», — розповідає Коган.

Адвокат пояснює, що для таких відправлень передбачений триденний строк зберігання у поштовому відділенні після інформування адресата. Однак, за його словами, поштові працівники іноді повертають листи раніше, ніж спливають три робочі дні.

«Наприклад, повістка приходить у п'ятницю, а в неділю пошта вже відправляє її назад. Хоча за правилами вона мала б зберігатися ще до вівторка», — наводить приклад адвокат.

Саме тому, на його думку, під час підготовки позову потрібно перевіряти трекінг поштового відправлення та зіставляти всі дати. Якщо виявиться, що пошта порушила порядок інформування чи строки зберігання, це може стати додатковим аргументом на користь людини.

Сама відмітка про відсутність адресата не завжди означає, що штраф незаконний. Як показує справа №202/8347/26, суд може визнати оповіщення належним, якщо ТЦК надасть поштові докази, які відповідають вимогам законодавства.

Коли краще сплатити штраф, а коли — звертатися до суду

Не всі випадки, коли в «Резерв+» з'являється повідомлення про порушення, вимагають негайного звернення до суду.

«Якщо у вас лише світиться червоним "Резерв+", ви там у розшуку, але штрафу як такого немає і застосунок лише пропонує визнати провину та сплатити штраф, то найчастіше це буде найпростіший спосіб вирішити питання, якщо ви дійсно здійснили якесь порушення», — пояснює адвокат.

За його словами, якщо людина справді не з'явилася за належно врученою повісткою і не має підстав заперечувати порушення, вона може скористатися спрощеною процедурою. Вона передбачає подання заяви про визнання порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності без особистої участі.

Після винесення постанови за цією процедурою людина може сплатити половину штрафу. Наприклад, замість 17 тисяч гривень — 8 500 гривень.

«Оплатили 8 500 штрафу — і в 80–90% випадків ТЦК закриває це адміністративне провадження, а негативні наслідки у вигляді розшуку зникають», — говорить Коган.

Адвокат також наголошує, що така сплата не звільняє людину від необхідності з'являтися за наступними викликами ТЦК. Сам факт сплати штрафу не означає, що територіальний центр більше не зможе надіслати повістку.

Водночас, якщо людина не погоджується з порушенням, не варто поспішати визнавати провину лише заради того, щоб прибрати червону позначку в застосунку. Спершу потрібно з'ясувати, чи справді був належний виклик і чи є підстави для адміністративної відповідальності.

Коган окремо звертає увагу на ситуації, коли штраф уже не просто відображається в застосунку, а переданий на примусове виконання.

«Найчастіше люди звертаються зі штрафами не тоді, коли "Резерв+" пропонує їм сплатити 8 500 гривень, а коли ТЦК уже виписав штраф і відправив його на виконання», — зазначає адвокат.

У такій ситуації, за його словами, також потрібно перевіряти всі документи, які стали підставою для постанови: копію повістки, поштове відправлення, підтвердження вручення або повернення та інші матеріали справи.

Адвокат радить не зволікати, оскільки після передачі постанови на примусове виконання сума стягнення може збільшитися. За законодавством під час примусового виконання стягують подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Отже, звертатися до суду має сенс тоді, коли людина може довести, що не знала і не могла знати про повістку, ТЦК не має належних доказів її надсилання або оповіщення, пошта порушила встановлений порядок чи є інші процедурні порушення.

Якщо ж повістку отримали, про дату явки знали, поважних причин неявки не було, а людина ще й сама погодилася з порушенням через «Резерв+», перспективи скасувати штраф значно нижчі.

Як наголошує адвокат Роман Коган, у таких справах недостатньо просто сказати, що повістка не надходила або штраф несправедливий. Потрібно перевірити документи, поштові відправлення, строки та підстави виклику. Саме від цих обставин часто залежить, чи вдасться відстояти свої права в суді.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як довести незаконні дії ТЦК або поліції.

Новини партнерів

Актуальне