Суд проти ПриватБанку: історія з Дніпра про схему на 600 мільйонів

Жінка не змогла закрити рахунок у ПриватБанку та отримати гроші через підозру у причетності до масштабної схеми відмивання коштів. Ще у 2016 році правоохоронці запідозрили існування «конвертаційного центру» через який нібито лише за два роки могли «відмити» 600 мільйонів гривень. Останньою ланкою у цій схемі могли бути прості люди, які за вказівкою знімали гроші зі своїх рахунків. На чию сторону став суд у цій справі – читайте у матеріалі «Дніпро Оперативний».

У травні 2025 року суддя Соборного районного суду Дніпра вирішила, що банк мав підстави арештовувати гроші на рахунку, тому жінка нічого не отримала. 

Тисяча гривень, яку не можна забрати

Історія почалася у січні 2022 року, коли жінка вирішила закрити свій рахунок у ПриватБанку та забрати 1000 гривень залишку коштів. Для цього вона звернулася до відділення банку, але там їй відповіли, що її рахунок під арештом.

Як пізніше розповідала жінка у суді, співробітник банку не зміг пояснити, хто саме та коли наклав арешт. Замість цього він порадив зателефонувати на гарячу лінію, однак і там їй не змогли нічим зарадити.

Згодом з'ясувалося, що рахунок жінки заблокували ще у серпні 2016 року через підозру у причетності до масштабної схеми відмивання грошей. Слідство підозрювало про існування схеми, за якою службовці державних підприємств домовилися з організаторами «конвертаційного центру» про те, як вони будуть «вимивати» кошти з бюджету.

Механізм працював просто: державні підприємства оголошували конкурси та визначали переможців. Переможці отримували гроші за нібито виконані роботи чи поставлені товари, після чого перераховували їх на рахунки приватних компаній. Ці фірми, своєю чергою, переказували кошти на рахунки звичайних людей, які потім знімали готівку у касах ПриватБанку та передавали її організаторам схеми.

За 2015 та 2016 роки за такою схемою могли «відмити» 600 мільйонів гривень. З цих грошей рахунок жінки міг «засвітитися» в історії про 6 мільйонів гривень, але вироку у судовому реєстрі досі немає. 

Раз вироку немає, то жінка вважала гроші своїми та наполягала, щоб банк їх віддав. Щоб вирішити цю суперечку довелося звертатись до суду.

Що було у суді

Клієнтка банку просила повернути їй її тисячу гривень, а ще виплатити 5400 гривень штрафу та 5000 гривень компенсації. Загалом виходило, що жінка мала претензії на 11 тисяч 400 гривень.  

На засідання вона не приходила, але залишила свою поштову адресу на тимчасово окупованій території України та вказала номер мобільного.

У відповідь представник банку стверджував, що фінансова установа лише виконувала вимоги суду та виконавчої служби щодо арешту коштів. Тому краще звертатися не до банку, а зосередитись на скасуванні арешту. Суддя з цим погодилася та вирішила, що поки діє арешт банк гроші не поверне.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали історію про жінку, яка судилася з ПриватБанком за власний переказ.