ТЦК можуть з’явитися в селах і селищах: у Раді готують нові правила

У Верховній Раді ініціювали створення селищних і сільських ТЦК, які мають взяти на себе частину повноважень районних центрів. Відповідна норма закладена в урядовому законопроєкті №14320, повідомляє “Дніпро Оперативний”. 

Документ передбачає розширення мережі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за рахунок утворення повноцінних підрозділів у селах і селищах. Такі ТЦК зможуть самостійно вести облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів, надавати адміністративні та соціальні послуги, а також швидше оформлювати відстрочки від призову.

За задумом авторів законопроєкту, нові селищні ТЦК створюватимуть на базі відокремлених відділів районних центрів. Вони отримають юридичний статус і управлінські повноваження, аналогічні тим, які мають районні та міські ТЦК. Для цього в законодавстві пропонують оновити формулювання та закріпити за селищними центрами право ухвалювати рішення в межах своєї компетенції.

Необхідність таких змін у Міноборони пояснюють проблемами, що накопичилися після адміністративно-територіальної реформи 2020 року та посилилися в умовах воєнного стану. Нині у структурі районних ТЦК працюють сотні відокремлених відділів без юридичного статусу, а їхні керівники обмежені в повноваженнях і не можуть самостійно видавати довідки, ухвалювати рішення щодо призову чи розглядати адміністративні справи.

Через це більшість документів потребує погодження в районних центрах, які часто розташовані за десятки кілометрів від сіл і селищ. Така система ускладнює доступ громадян до послуг і сповільнює мобілізаційні процеси.

У разі ухвалення закону селищні та сільські ТЦК зможуть напряму працювати з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів, ухвалювати рішення без постійного погодження з районом і оперативніше надавати послуги громадянам. У Міністерстві оборони прогнозують, що це зменшить кількість поїздок до районних центрів і розвантажить наявні ТЦК.

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроєкту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України. Якщо документ ухвалять, він набере чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування, а Кабінет Міністрів матиме три місяці для приведення нормативних актів у відповідність до нових норм.

Нагадаємо, раніше ми роз’яснювали, що робити, якщо “Резерв+” не показує відстрочку.