В Україні змінили підхід до встановлення інвалідності: МОЗ затвердило нові рекомендації
В Україні уточнили підходи до оцінювання людей, які претендують на встановлення інвалідності. Тепер лікарі та експертні команди матимуть додаткові рекомендації, які допоможуть визначати, наскільки захворювання або травми впливають на повсякденне життя людини. Детальніше розповість «Дніпро Оперативний» із посиланням на Міністерство охорони здоров’я України.
Що змінилося
30 вересня 2026 року Міністерство охорони здоров’я України видало наказ № 1448, яким затвердило настанову та методичні рекомендації щодо застосування критеріїв встановлення інвалідності.
Ці документи мають допомогти лікарям і експертним командам працювати за єдиними правилами та ухвалювати більш обґрунтовані рішення.
Водночас нові рекомендації не змінюють чинних критеріїв встановлення інвалідності та не розширюють їх. Вони доповнюють правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1338.
Головний акцент — не лише на діагнозі людини, а й на тому, як саме захворювання або травма впливають на її життя. Наприклад, чи може людина самостійно пересуватися, обслуговувати себе, працювати та виконувати звичні щоденні справи.
Чи встановлюватимуть інвалідність за діагнозом
Ні. Наявність певного захворювання сама по собі не означає, що людині автоматично встановлять групу інвалідності.
Настанова пояснює лікарям, як оцінювати функціональні порушення за різних захворювань і станів. Зокрема, йдеться про онкологічні, серцево-судинні, неврологічні, психічні та ендокринні захворювання, патології опорно-рухового апарату, а також наслідки травм.
Для різних груп захворювань у документі наведені характеристики стійких порушень функцій організму, відповідні категорії міжнародної класифікації, рекомендовані тести та клінічні шкали. Також є орієнтовні переліки обстежень, які можуть допомогти підтвердити порушення.
Утім, остаточне рішення має залежати від індивідуального оцінювання людини та реальних обмежень, з якими вона стикається.
Що перевірятимуть під час оцінювання
Методичні рекомендації описують, як має відбуватися оцінювання повсякденного функціонування людини — від вивчення медичних документів до огляду, опитування та проведення функціональних тестів.
Зокрема, експертні команди оцінюватимуть, наскільки людина здатна:
- самостійно себе обслуговувати;
- пересуватися та орієнтуватися;
- спілкуватися з іншими;
- навчатися;
- контролювати свою поведінку;
- виконувати трудову діяльність.
Лікарі також мають враховувати, чи потребує людина сторонньої допомоги, чи може безпечно виконувати повсякденні дії та наскільки на її можливості впливають біль, втома й інші симптоми.
Якщо людина має кілька захворювань одночасно, оцінювати їх потрібно комплексно — з урахуванням сукупного впливу на її стан і повсякденне життя.
Чи можуть відмовити через відсутність обстеження
У МОЗ окремо наголосили, що додаткові обстеження потрібно призначати за потреби, а не формально вимагати їх у кожному випадку.
Якщо певного обстеження немає, це саме по собі не може бути підставою для повернення направлення або відмови у проведенні оцінювання, якщо наявних медичних даних достатньо для об’єктивного висновку.
Тобто важливе не саме проходження всіх можливих тестів, а наявність достатньої інформації, яка дає змогу оцінити стан людини та її функціональні обмеження.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які безкоштовні послуги доступні ветеранам у Дніпрі. Також читайте, де у Дніпрі можна пройти курси з тактичної медицини.