Вбивство Ірини Фаріон: суд виніс вирок дніпрянину В'ячеславу Зінченку
У четвер, 1 жовтня, у Львові винесли вирок мешканцю Дніпра В'ячеславу Зінченку, якого обвинувачували у вбивстві відомої мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон. Про це повідомляє "Дніпро Оперативний", посилаючись на "Суспільне".
За даними слідства, на момент скоєння злочину Зінченко психічних захворювань не мав, свої дії усвідомлював.
Під час оголошення вироку суд назвав низку доказів, які, на думку колегії, підтверджують причетність Зінченка до злочину. Зокрема, одорологічна експертиза показала збіг запахових слідів обвинуваченого зі слідами з лавки біля будинку Фаріон. Суд зазначив, що під час експертизи всі три службові собаки показали однаковий результат.
Також портретна експертиза встановила, що чоловік у яскравому одязі, якого зафіксували біля будинку Фаріон, та В’ячеслав Зінченко — одна й та сама особа. Суд дослідив і дані з телефона обвинуваченого: за ними він ще до вбивства отримав номер телефону Фаріон, зберігав її персональні дані та шукав інформацію про відключення світла на вулиці Масарика.
Окремо суд звернув увагу на підготовку до злочину. За матеріалами справи, Зінченко придбав панаму, окуляри, рукавички, змінний одяг та камеру GoPro, цікавився зброєю, можливістю її переробки та придбанням глушника. Водночас суд наголосив, що встановити, з якого саме пістолета була вбита Ірина Фаріон, слідству не вдалося.
Важливим доказом суд назвав і нотатку, яку Зінченко, за даними справи, написав 8 липня 2024 року дорогою до Львова. У ній він описував свої плани та називав себе «санітаром цього суспільства», а також згадував особисту неприязнь.
За матеріалами справи, інтерес до Ірини Фаріон Зінченко виявляв ще з вересня 2023 року. 8 липня 2024 року він виїхав потягом із Дніпра до Львова, де орендував житло та готувався до злочину.
Сам Зінченко провину не визнав. Під час судового розгляду він категорично заперечував свою причетність до вбивства та не визнав цивільний позов. Йдеться про 15 млн грн моральної компенсації, які вимагає стягнути Софія Особа за вбивство матері.
Що відомо про вбивство Ірини Фаріон
Нагадаємо, ввечері 19 липня 2024 року на вулиці Масарика у Львові невідомий вистрілив у Ірину Фаріон. За даними Нацполіції, нападник наблизився до жінки та здійснив один постріл у голову, після чого втік.
На момент злочину Фаріон чекала біля свого будинку на автомобіль таксі. Камери безпосередньо місце стрілянини не охоплювали. За даними слідства, нападник підійшов до жертви приблизно на 1,5 метра.
Ірину Фаріон доправили до лікарні святого Пантелеймона у критичному стані. Медики провели операцію, однак близько 23:20 того ж дня повідомили про її смерть.
21 липня поліція оголосила в розшук чоловіка, який міг бути причетним до злочину. Сусіди загиблої розповідали, що протягом останніх двох тижнів до трагедії регулярно бачили невідомого молодика, який сидів біля будинку загиблої ледь не з ранку до вечора.
25 липня 2024 року правоохоронці затримали у Дніпрі 18-річного В’ячеслава Зінченка.
Пізніше правоохоронці встановили, що під час підготовки до злочину Зінченко орендував щонайменше три квартири у Львові.
Мотиви
Спочатку слідчі розглядали кілька версій щодо мотивів, серед яких особиста неприязнь, громадсько-політична діяльність Фаріон та можливе замовлення вбивства.
У грудні 2024 року обвинувальний акт направили до суду вже за іншою кваліфікацією. За версією слідства, Зінченко вчинив умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. Також йому інкримінували незаконне поводження зі зброєю.
У Нацполіції заявили, що у 2022 році Зінченко приєднався до групи в одному з месенджерів, яка пропагувала насильство, жорстокість, расову, національну та релігійну нетерпимість. У 2024 році, за даними слідства, він долучився до іншої групи, пов’язаної з російською неонацистською організацією.
Правоохоронці стверджували, що в Зінченка сформувалася особиста неприязнь до Фаріон через її публічну позицію щодо української мови та культури. Саме це слідство назвало мотивом злочину.
Окремо голова Нацполіції Іван Вигівський повідомляв про можливий російський слід. За його словами, у матеріалах розслідування були переписки, які могли свідчити про причетність російських спецслужб.
Що знайшли у телефоні Зінченка
У червні 2025 року суд вивчав тисячі фотографій та інших файлів. Серед них були скриншоти карт Львова, фотографії зброї, листування щодо придбання пістолетів, зображення з нацистською та російською символікою, а також матеріали, пов’язані з Іриною Фаріон.
Зокрема, правоохоронці виявили скриншоти районів Львова та будинку на вулиці Масарика, де жила Фаріон. У хмарному сховищі також знайшли PDF-файл із назвою «Фаріон Ірина Дмитрівна», створений 6 березня 2024 року. За даними сторони обвинувачення, він містив персональну інформацію про загиблу та відомості про її роботу.
Крім того, були знайдені матеріали щодо інших публічних осіб — мера Дніпра Бориса Філатова, Сергія Стерненка та Геннадія Корбана.
Втім, Національна поліція заявила: під час перевірки цих матеріалів не було здобуто інформації, яка б свідчила про підготовку злочинів проти Філатова чи Стерненка.
На телефоні також знайшли листування про придбання та можливу переробку пістолетів. Прокурор повідомляв, що Зінченко під ніком «Параноїк» цікавився можливістю переробки стартового пістолета, а також придбав уже перероблену зброю.
Сам Зінченко заявляв, що частина знайдених зображень із нацистською та російською символікою була мемами й не свідчила про його ідеологічні погляди.
Скільки коштувала підготовка
У січні 2025 року голова Національної поліції Іван Вигівський заявив, що на підготовку та реалізацію вбивства Зінченко витратив близько 20 тисяч гривень.
За його словами, гроші були взяті з криптогаманця обвинуваченого.
Правоохоронці також повідомляли, що зброю, з якої, за версією слідства, стріляли у Фаріон, знайти не вдалося. Водночас поліцейські заявили, що встановили обставини її придбання.
Вигівський також розповідав, що Зінченко перед злочином вивчав матеріали про конспірацію, способи уникнення затримання та роботу правоохоронців.
У січні 2025 року донька Ірини Фаріон Софія подала до В’ячеслава Зінченка позов про відшкодування моральної шкоди на 15 мільйонів гривень. Адвокатка потерпілої заявила, що у разі виплати ці кошти планують передати на потреби ЗСУ.
Ірина Фаріон: що відомо про мовознавицю
Ірина Фаріон — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка та колишня народна депутатка від ВО «Свобода». У 2012–2014 роках вона була депутаткою Верховної Ради VII скликання, а багато років працювала у «Львівській політехніці». Фаріон була відома активною позицією щодо захисту української мови, а її різкі публічні висловлювання неодноразово спричиняли суспільний резонанс.
Один із найгучніших скандалів стався у 2023 році, коли Фаріон заявила, що не може назвати українцями російськомовних військовослужбовців. Після суспільного розголосу її звільнили з «Львівської політехніки», однак у травні 2024 року суд поновив мовознавицю на посаді.
Того ж року Фаріон оприлюднила лист проукраїнського студента з окупованого Криму, не приховавши його персональні дані. Після цього російські силовики затримали хлопця, а СБУ відкрила кримінальне провадження та перевіряла цей епізод разом з іншими висловлюваннями мовознавиці.
Раніше резонанс викликала й інформація про членство Фаріон у КПРС у 1988–1989 роках. Сама вона пояснювала, що вступила до партії заради наукової кар'єри та заявляла, що прагнула «розвалити партію зсередини».