Встав, незважаючи на вирок лікарів: історія незламності бійця 128-ї бригади ТРО ЗСУ

Артему казали, що він ніколи не зможе ходити, але саме тоді він пообіцяв собі встати на ноги не зважаючи на вирок лікарів. "Дніпро Оперативний" розповість історію незламності та кохання бійця 128-ї бригади ТРО ЗСУ.

З кожним днем в Україні зростає кількість поранених героїв, які повернулися з фронту, але не можуть повернутися до нормального життя. Звичайні побутові справи перетворюються на справжні випробування. "Дніпро Оперативний" покаже вам у сюжеті, як долають такі життєві негаразди у родині військовослужбовця Артема, який оговтується після важкого поранення.

Початок війни та поранення 

Війна для Артема розпочалася на самому початку повномасштабного вторгнення. У березні він приєднався до лав 128-ї бригади ТРО ЗСУ. Раніше не міг, бо просто не вдавалося пробитися.

Поранення отримав 18 жовтня 2023 року. Про цей день розповідає:

«Це було рано вранці. Один хлопець загинув, і третій хлопець із нами був, він також поранення отримав. Потім ще один вистріл. І тоді вже осколок мені в один бік залетів, і трошки не дістав до хребта. Все дуже швидко відбулося. Може мене ще й відкинуло, бо спиною сильно вдарився. І так я отримав перелом двох дискових отростків, які відповідають за ноги та за туалет».

Чоловік розповідає, що спочатку йому зробили операцію у Курахово. Потім евакуювали у Новомосковськ, де Артему провели складну операцію, після якої він почув, що можливо, ходити більше не зможе. Пізніше військового відправили до інституту Шалімова до Києва, там він довго лежав у реанімації, а згодом у палаті.

Потім ще до одного інституту мали відправити, але там вирішили, що чомусь Артем в оперативного втручання не потребує. 

«Мені це все дуже важко давалось. Біль був такий, що до мене доторкнутися не можна було. Навіть коли простирадлом накивали чи легенько доторкалися до ліжка, мені дуже боляче було. Звідти відправили на реабілітацію в лікарню у Дніпро, аби ближче додому», – розповідає про свій шлях Артем.

У Дніпрі від нейрохірурга чоловік почув, що більше не буде ходити, і морально було дуже важко. Але Артем не прийняв це і сказав своїй жінці, що «як упав, так і встану!».

Чоловік відправився у Львів, де йому провели ще одну операцію і витягли осколок. Завдяки цьому боліти стало трохи менше. Прибрати біль допомагає магнітотерапія, туди журналісти "Дніпра Оперативного" і відправилися разом з військовим.

У клініці Артема зустрічають з радістю та кажуть, що це їх найвпертіший пацієнт, мотивації якого вистачило б на десяток поранених. Лікар розповідає:

«Артем переніс забагато операцій, пройшов чимало реабілітацій. Звернувся із вираженим болем у попереку та нижніх кінцівках та майже не ходив. В його лікуванні ми застосовуємо нові інноваційні фізіотерапевтичні методики, такі як суперіндуктивний магніт та лазер високої інтенсивності. Завдяки цим процедурам ми намагаємося полегшити Артему біль, покращити кровообіг у пошкоджених тканинах та покращити чутливість у кінцівках. На сьогодні це вже 12-та процедура Є позитивна динаміка, хоч і незначна. Ми намагаємося робити все, аби Артем зміг повернутися до нормального життя. Попереду ще дуже велика робота, але ми віримо в успіх».

Встає та йде далі

Артем із дружиною живуть у гуртожитку на п’ятому поверсі. Сходи – це найстрашніше, окрім болю, що доводиться долати чоловіку кожен день. За словами військового, він нерідко на них падає, якщо кохана не поруч, та не завжди маж сили, щоб швидко піднятися та йти. Але, незважаючи ні на що, Артем встає.

Мотивує Артема просто бажання ходити. Йому всього 33 і він хоче на рибалку, а точніше просто жити на повну, як і раніше. У Львові у чоловіка була апатія, зовсім не хотілося нічого робити. У Дніпрі вже почав щось робити: ходив на костилях, падав, але на візок намагався не сідати. 

Про побут та підтримку

З побратимами Артем підтримує зв’язок. Каже, що вони його група підтримки та вдячний командиру, який дійсно хороший. Таких мало, за словами чоловіка. 

Своїми найважчим побутовими проблемами вважає спуски та підйоми, також він не може взутися самостійно, бо пальці зараз дуже зігнути та їх треба тримати руками.

«Поки ти з автоматом ходиш, ти потрібен, а як поранення, то лишаєшся сам», - розмірковує Артем. 

Дружина, яка є найбільшою підтримкою Артема, розповідає готує вона, бо чоловік не може сам на кухні пересуватися, возить його душ, бо у ванній кімнаті такий поріг, який не дасть йому самостійно заїхати, також жінка регулює температуру води, оскільки Артем ногами нічого не відчуває, може обпектися. На питання, як вона тримається, відповідає:

«Ну якщо я буду падати духом, йому ще важче буде. Хто йому тоді допомагати буде?»

Жінці хотілося би змінити умови життя, щоб був свій будинок, бо і їй важко, і Артему, якому доводиться підійматися на 5 поверх. 

Артем та Ольга вірять у перемогу та у диво, завдяки якому зможуть вирішити житлове питання, аби чоловік почував себе більш комфортно та міг перебувати у спокої.

Нагадуємо, раніше ми повідомляли, коли у застосунку "Резерв+" з’явиться QR-код. Також ми писали, що ГУР вперше уразило російський Су-57.