Як родинам захисників України протистояти ворожим маніпуляціям: інструкція з інформаційної безпеки

14.11.2025 10:49 |

Родини українських захисників залишаються головною мішенню ворожих інформаційно-психологічних операцій та фінансового шахрайства. Використовуючи емоційну напругу та тривогу, противник намагається дестабілізувати суспільство, дискредитувати ЗСУ та виманити гроші під виглядом «допомоги в обміні полоненими». У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, як розпізнати фейки, захиститися від шахрайства та зберегти психологічну стійкість, ефективно підтримуючи ваших близьких на фронті.

Чому ворог намагається впливати на родини військових

Родини військовослужбовців – це вразлива група, яка перебуває в стані постійного емоційного напруження, тривоги та невизначеності. Ворог використовує це для:

Дестабілізації суспільства: створюючи паніку, недовіру до влади, Збройних Сил України та командування.
Отримання конфіденційної інформації: персональних даних військових, їхніх рідних, місць дислокації чи стану здоров'я.
Підриву бойового духу: поширення негативних настроїв серед родин безпосередньо впливає на самих військових на передовій, знижуючи їхню мотивацію.
Фінансового збагачення: шахрайські схеми, націлені на вимагання грошей під виглядом «допомоги».

Типи ворожих маніпуляцій, які використовують проти родин захисників

Як розпізнати фейкові новини та емоційні меседжі

Основна мета – викликати сильні негативні емоції (страх, гнів, паніку).

Пауза перед реакцією: перш ніж коментувати, поширювати чи навіть реагувати емоційно, зупиніться. Критичне мислення – ваш головний захист.
Емоційне забарвлення: якщо новина викликає надмірний страх, гнів або заклик до негайних, нераціональних дій (мітинг, «рятівна» фінансова операція), – це ознака маніпуляції.
Відсутність офіційного підтвердження: інформація є підозрілою, якщо її немає на офіційних ресурсах Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони, СБУ, Національної поліції чи перевірених ЗМІ.

Ознаки фейкових акаунтів і ботів

Шахраї створюють акаунти, які імітують сторінки волонтерів, представників влади, військових чи навіть самого полоненого/зниклого.

Нещодавнє створення: перевірте дату реєстрації сторінки чи каналу. Нові акаунти часто використовуються для швидких маніпуляцій.
Ненаповненість/шаблонність: мало особистих фотографій (або лише стокові/вкрадені), однотипні дописи, велика кількість підписників-ботів.
Заклики до переказу грошей: особливо за допомогою небанківських систем або на приватні картки без чіткого призначення платежу.
Агресивна риторика: намагання спровокувати конфлікт, образити, залякати чи звинуватити.

Як перевіряти джерела інформації

Офіційні канали: завжди віддавайте перевагу офіційним джерелам:
Сайт Президента України.
Офіційні сторінки та сайти Міноборони, Генштабу, СБУ.
Національне інформаційне бюро (НІБ) при Мінреінтеграції – єдина офіційна структура для питань полонених/зниклих.
Перевірені українські інформаційні агенції та ЗМІ.
Зворотний пошук зображень (Reverse Image Search): перевірте фотографії, які супроводжують новину, через Google Images або TinEye, щоб з’ясувати, чи не використовувалися вони раніше в іншому контексті (часто ворог бере старі фото з архівів).

Фінансове шахрайство та вимагання

Родини, особливо ті, чиї рідні вважаються полоненими або зниклими безвісти, є ціллю фінансових шахраїв.

Схеми «визволення з полону» або «включення в списки на обмін» за гроші

Шахраї можуть:

Дзвонити/писати від імені «посередників», «волонтерів», «офіцерів» чи «співробітників НІБ/СБУ» з вимогою терміново переказати гроші (часто великі суми) для включення вашого рідного до найближчого списку на обмін чи "покращення умов утримання».
Надсилати фейкові фото чи відео, які нібито підтверджують, що військовий у полоні/живий.
Державні органи та офіційні волонтерські організації НІКОЛИ не вимагають оплату за внесення до списків на обмін, «викуп» чи надання інформації про полонених! Обміни відбуваються виключно на рівні держави.

Виманювання даних під приводом «державних виплат»

Шахраї можуть:

Надсилати SMS про нібито «нові соціальні виплати» або «компенсацію» для родин захисників.
Пропонувати перейти за підозрілим посиланням для «заповнення заявки» або «верифікації» даних.
Дзвонити від імені «банку» чи «Пенсійного фонду» і під приводом «підтвердження операції» випитувати повні дані банківської картки: номер, термін дії, PIN-код та CVV/CVC-код, а також коди з SMS-повідомлень.
Ніколи і нікому не повідомляйте повні дані вашої картки, особливо CVV-код та коди з SMS. Усі офіційні державні виплати здійснюються лише після перевірки та подачі заявки у державних установах (ЦНАП, органи соцзахисту, через портал «Дія» або «Ветеран PRO»).

Інформаційно-психологічні операції (ІПСО)

росія продовжує вести проти України інформаційно-психологічну війну. Ворог намагається впливати на українців через фейки, маніпуляції та особисті контакти. Окупанти або їхні посередники виходять на зв’язок із родинами військовополонених. Останнім часом фіксують все більше таких випадків.

Як родинам Оборонців не піддатися на ворожі маніпуляції розповів керівник Секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.

«Вони пропонують фото, відео чи можливість поспілкуватися з полоненим. Такі контакти часто закінчуються шантажем або спробами втягнути людей у співпрацю. Це елемент інформаційно-психологічних операцій. Противник свідомо використовує біль і довіру родин, щоб отримати вигоду або зібрати інформацію, - каже Богдан Охріменко. - Не вступайте, будь ласка, в подібні контакти. Не передавайте жодних даних. У разі таких звернень негайно повідомляйте правоохоронні органи та Координаційний штаб. Це питання вашої безпеки та людей, які перебувають у полоні».

Куди звертатися у разі інформаційних провокацій

У разі виявлення шахрайських дій, підозрілих дзвінків, повідомлень чи ворожих ІПСО негайно звертайтеся до:

Національна поліція України / Кіберполіція: повідомляйте про шахрайство, вимагання, спроби несанкціонованого доступу до даних.
Служба безпеки України: якщо інформація стосується закликів до дестабілізації, публічної "зради" чи збору конфіденційних військових даних.
Національне інформаційне бюро (НІБ):
- Цілодобова гаряча лінія: 16-48 або +38 (044) 287-81-65 (для дзвінків з-за кордону).
- Повідомляйте про будь-які спроби «допомоги» за гроші, пов'язані з обміном чи полоном.
Центр протидії дезінформації при РНБО: надсилайте посилання на підозрілі канали та публікації для перевірки та блокування.

Як зберегти спокій та підтримати своїх близьких

Поради від військових психологів

Підтримуйте регулярний, спокійний контакт (короткі дзвінки/відео), але не тисніть — показуйте, що ви поруч.
Уникайте спільного «перегляду» сумнівних меседжів уночі — це посилює тривогу.
Якщо з’являється сильна тривога або паніка — скористайтеся гарячими лініями психологічної допомоги (є національні та ветеранські лінії підтримки). Регулярні поради з роботи зі стресом і кризовими станами доступні на порталах психологічної допомоги для військових.

Як говорити з родичами на емоційні теми

Дайте право відчувати емоції, слухайте більше, ніж пояснюєте; у критичні моменти використовуйте короткі, чіткі фрази — «я поруч», «ми знайдемо рішення»; уникайте оцінок та звинувачень.

Що робити, якщо з’являється тривога чи паніка

Використайте прості техніки заземлення: дихальні вправи, 5–4–3–2–1 (назви 5 речей, які бачиш; 4 — чуєш; 3 — можеш доторкнутися; 2 — нюх; 1 — смак) — це швидко знижує гостру тривогу.
Зверніться на гарячі лінії психологічної підтримки (безоплатні лінії для військових і їхніх сімей є у відкритих джерелах) або домовтесь про консультацію з сімейним/військовим психологом.

Раніше ми писали, хто має право збирати вашу інформацію, як ви можете вимагати її видалення і які багатомільйонні штрафи загрожують тим, хто ігнорує ці правила.

Також ми розповідали, яка є відповідальність за відмову від проходження військово-лікарської комісії.