Як захистити літніх людей від шахраїв: поради для родичів

У 2025 році загроза шахрайства для людей похилого віку досягає безпрецедентного рівня, особливо з огляду на стрімке поширення схем із використанням штучного інтелекту. Для шахраїв літні люди залишаються вразливою мішенню через довіру та меншу обізнаність у цифрових технологіях. Саме тому захист фінансової та психологічної безпеки батьків, бабусь та дідусів стає пріоритетним завданням для всієї родини. Як розпізнати новітні небезпеки, як правильно говорити про це, не викликаючи образи, і які покрокові дії вжити, щоб убезпечити близьких від найпоширеніших схем — читайте у матеріалі «Дніпра Оперативного».

Чому саме літні люди стають жертвами шахраїв

Літні люди часто стають основною мішенню для злочинців через низку психологічних, соціальних і технологічних факторів:

• Психологічна вразливість: шахраї активно експлуатують самотність, підвищену довіру до «офіційних» осіб (працівників банку, поліції, лікарів) та страх за власних дітей чи онуків. Схеми часто створюють відчуття терміновості, що не залишає часу на критичне мислення.
• Технологічний розрив: недостатня обізнаність з новітніми цифровими інструментами (фішинг, онлайн-банкінг, ШІ-клонування голосу) ускладнює розпізнавання загроз, які для молоді є очевидними.
• Фінансова стабільність: наявність пенсійних або життєвих заощаджень робить їх привабливою ціллю.
• Зниження пильності: з віком може знижуватися швидкість обробки інформації та критичність оцінки незнайомих ситуацій.

Найпоширеніші схеми шахрайства проти літніх людей

У 2025 році, крім класичних методів, домінують схеми з використанням новітніх технологій:

1. Шахрайства з використанням ШІ/Діпфейків (Deepfake): рекордна загроза. Злочинці використовують штучний інтелект для клонування голосу вашого родича (онука, дитини). Телефонують із повідомленням про «катастрофу» (ДТП, проблеми з законом, термінова операція) і вимагають негайно переказати гроші. Голос звучить настільки правдоподібно, що жертва не має сумнівів.
2. Фішинг та Vishing («Дзвінок з банку»):
   • Vishing: шахрай представляється «співробітником служби безпеки банку», повідомляє про нібито «злом» або «підозрілу операцію» і вимагає назвати повні дані картки (номер, термін дії, CVV-код, коди з SMS) для «блокування» чи «скасування». Жоден банк ніколи не вимагає цих даних!
   • Фішинг: надсилання SMS, листів чи повідомлень у месенджерах із посиланням на фейковий сайт (наприклад, для отримання «допомоги» чи «перевірки даних»), де потрібно ввести банківські реквізити.
3. «Соціальний» шахрай: шахраї приходять додому, представляючись працівниками соціальних служб, комунальних підприємств чи пенсійного фонду, щоб «обміняти старі гроші на нові», «перевірити лічильники» або «оформити термінову допомогу», викрадаючи кошти або картки.
4. Фейкові благодійні збори та онлайн-покупки: використання чутливої ситуації в країні для створення фальшивих зборів на допомогу ЗСУ чи постраждалим. Також поширене шахрайство з недоставкою товару на маркетплейсах.

Як говорити з літніми людьми про безпеку: поради психолога

Головна мета – збудувати довіру та створити механізм перевірки, а не налякати чи присоромити.

1. Уникайте осуду та зверхності: говоріть як із рівним, не використовуйте фрази «Ти знову забув» або «Ми ж тобі пояснювали». Сконцентруйтеся на тому, що шахраї — це професійні маніпулятори, а не на провині жертви.
2. Впровадьте правило «Пауза і Перевірка»: це найважливіше правило. Навчіть родича: якщо дзвінок чи прохання викликає тривогу, завжди потрібно покласти слухавку, зробити паузу (навіть 9 секунд) та самостійно перевірити інформацію, зателефонувавши вам або на офіційний номер установи.
3. Наочність та приклади: не обговорюйте абстрактні поняття. Показуйте на реальних прикладах (наприклад, у газетах чи новинах) схеми шахрайства. Якщо можливо, покажіть, як виглядає справжній та фейковий сайт банку.
4. Створіть «Кодове слово»: домовтеся про сімейне кодове слово/фразу, яку ви будете використовувати при телефонному спілкуванні у разі термінових ситуацій. Це знешкодить шахраїв із клонуванням голосу, які не знатимуть «пароля».

Захист від телефонних шахраїв: покрокова інструкція

Ці правила мають стати автоматичними для вашого родича.

1. Крок 1: покласти слухавку. Якщо хтось дзвонить і вимагає негайних дій, грошей або секретних даних (особливо PIN-код чи CVV), потрібно негайно припинити розмову.
2. Крок 2: перевірка.
   • Якщо дзвонили нібито з банку – самостійно набрати номер, вказаний на звороті картки.
   • Якщо дзвонили нібито родичі – самостійно набрати їхній відомий вам номер.
3. Крок 3: нікому й ніколи. Зафіксуйте: PIN-код, термін дії та CVV-код картки, а також коди з SMS чи месенджерів — це абсолютно секретна інформація, яку не можна називати нікому, навіть «працівникам банку».
4. Крок 4: захист телефону. Допоможіть встановити блокувальники дзвінків (наприклад, Truecaller) та налаштувати двофакторну автентифікацію на важливих акаунтах.

Фінансова та банківська безпека

• Ліміти та інформування: допоможіть встановити мінімальні денні ліміти на зняття готівки та онлайн-операції, а також підключіть SMS- чи Push-інформування про всі транзакції.
• Окрема картка для онлайн-розрахунків: якщо родич користується інтернетом, заведіть окрему картку з мінімальною сумою для онлайн-платежів.
• Фінансовий номер: перевірте, чи не використовується номер телефону, пов'язаний з банком, для публічних цілей. Захистіть цей номер, оскільки його перехоплення дозволяє шахраям отримати доступ до фінансів.

Безпека в інтернеті та соціальних мережах

• Оновлення та паролі: допоможіть створити надійні, унікальні паролі та регулярно оновлювати програмне забезпечення на пристроях (смартфон, комп'ютер).
• Розпізнавання фішингу: навчіть звертати увагу на адресний рядок браузера. Справжні сайти банку чи держустанови мають точну назву (наприклад, bank.gov.ua), а не схожі фейки (bank-help.com).
• Особиста інформація: поясніть, що не можна публікувати у соцмережах свою домашню адресу, графік відсутності вдома, або деталі фінансового життя.
• «Друзі» в мережі: не додавати незнайомців у друзі, не переходити за посиланнями, надісланими від невідомих осіб або навіть від друзів, якщо це здається незвичним (краще перепитати особисто).

Що робити, якщо шахрайство вже відбулося

Діяти потрібно негайно, щоб мінімізувати збитки та підвищити шанси на повернення коштів.

1. Негайно заблокуйте картку/рахунки: зателефонуйте на офіційну гарячу лінію банку та повідомте про шахрайські дії. Якщо є доступ, заблокуйте картку через мобільний додаток.
2. Зберіть докази: збережіть усі деталі: номери телефонів, скріншоти повідомлень, посилання на сайти, квитанції про перекази.
3. Зверніться до правоохоронних органів:
   • Подайте заяву до Кіберполіції України (онлайн або за телефоном 0 800 505 170).
   • Зверніться до Національної поліції (зателефонуйте 102) та зафіксуйте факт злочину.
4. Психологічна підтримка: запевніть літню людину, що вона стала жертвою професійного злочину, а не винна у тому, що сталося. Уникайте звинувачень.

Нагадайте своїм родичам: якщо ви не впевнені — не робіть нічого, доки не порадитися зі мною. Ця проста фраза може вберегти їх від більшості шахрайських схем.

Раніше ми писали, що таке соціальна інженерія та як шахраї створюють правдоподібні сценарії, щоб змусити вас розкрити паролі чи переказати кошти.

Також ми розповідали, як розпізнати підроблені документи чи гроші та які види покарань є за подібне правопорушення.