Відповідальність за шахрайство з банківськими картками та як захистити свої кошти

Шахрайство з банківськими картками залишається однією з головних кіберзагроз, вимагаючи від громадян максимальної пильності. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розкаже про ключові схеми зловмисників, кримінальну відповідальність за ці злочини в Україні та надасть практичні поради, як надійно захистити ваші кошти.

Що таке шахрайство з банківськими картками: основні схеми

Шахрайство з банківськими картками — це незаконне заволодіння коштами з платіжних карток шляхом обману, зловживання довірою або несанкціонованого використання даних картки та/або засобів доступу до банківських рахунків.

Основні схеми шахрайства, які залишаються актуальними у 2025 році:

• Фішинг (Phishing): створення підроблених (фішингових) вебсайтів, що імітують сторінки банків, інтернет-магазинів, поштових служб, державних установ чи благодійних фондів, з метою викрадення даних картки (номер, термін дії, CVV/CVC-код) або логінів/паролів до онлайн-банкінгу.
• Вішинг (Vishing): телефонне шахрайство, коли зловмисники телефонують, представляючись працівниками банку, Кіберполіції, Пенсійного фонду, соціальних служб чи навіть вашого мобільного оператора. Під приводом «захисту рахунку», «блокування підозрілої операції» або «оформлення виплати/компенсації» вони випитують конфіденційні дані.
• Скімінг (Skimming): встановлення спеціальних пристроїв (скімерів) на банкомати чи POS-термінали для зчитування даних магнітної смуги картки та прихованої камери для запису PIN-коду. Хоча ця схема менш поширена через перехід на чиповані картки, вона все ще трапляється.
• Соціальна інженерія через месенджери/соцмережі: зловмисники зламують акаунти ваших друзів чи родичів і просять позичити гроші або перейти за посиланням для «отримання виплати», використовуючи довіру.
• Шахрайство на дошках оголошень/маркетплейсах: шахраї імітують купівлю-продаж, надсилаючи «посилання для оплати» або «для оформлення доставки», яке насправді веде на фішинговий сайт, де жертва вводить дані своєї картки. Або надсилають гроші нібито помилково і просять повернути їх, але вже на іншу картку.

Яка передбачена відповідальність за шахрайство з банківськими картками в Україні

Відповідальність за шахрайство з банківськими картками в Україні передбачена Кримінальним кодексом України (ККУ).

1. Стаття 190 ККУ «Шахрайство»: заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
   • Покарання може варіюватися від штрафу та громадських робіт до позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, залежно від розміру завданої шкоди, кількості потерпілих та обставин злочину (наприклад, вчинення повторно чи організованою групою).
2. Стаття 200 ККУ «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення»: це окремий склад злочину, що охоплює незаконне виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також збут електронних платіжних засобів, платіжних інструментів, обладнання для їх виготовлення тощо.
   • Передбачає покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, залежно від частини статті.

Хто несе відповідальність: клієнт, банк чи шахраї?

У цій ситуації відповідальність розподіляється таким чином: 

• Шахраї: кримінальна відповідальність. Вони є єдиними, хто несе кримінальну відповідальність за вчинення злочину згідно зі статтями 190 та 200 ККУ. Їхнє завдання — знайти та покарати правоохоронним органам.
• Клієнт (власник картки): несе відповідальність, якщо транзакція була здійснена з його згоди або внаслідок порушення правил безпеки та недбалості (наприклад, розголошення PIN-коду, CVV/CVC-коду, пароля, передача картки третім особам, введення даних на фішинговому сайті).
• Банк: несе відповідальність (повинен відшкодувати кошти), якщо: 1) Операція була здійснена без фізичної присутності картки та без згоди/ідентифікації клієнта (наприклад, внаслідок технічної помилки банку чи зламу системи). 2) Банк не дотримався вимог законодавства щодо захисту інформації та проведення операцій (наприклад, не запровадив обов'язкову двофакторну автентифікацію для певних видів операцій).

Згідно з чинним законодавством, якщо зняття грошей відбулося без фізичної участі клієнта або без електронної ідентифікації платіжного засобу та його власника, користувач картки не несе відповідальності, і банк повинен відшкодувати збитки. Проте, якщо клієнт самостійно повідомив шахраям конфіденційну інформацію (паролі, коди, CVV), довести вину банку в суді вкрай складно.

Законодавство України щодо захисту коштів на картках

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють захист коштів та платіжних операцій, є:

• Закон України «Про платіжні послуги»: регулює відносини, що виникають у зв'язку із наданням платіжних послуг та встановлює права і обов'язки їх учасників, включаючи вимоги до безпеки.
• Кримінальний кодекс України (статті 190, 200): встановлює кримінальну відповідальність за шахрайство та незаконні дії з платіжними інструментами.
• Постанови та нормативно-правові акти Національного банку України (НБУ): регулюють порядок емісії, використання платіжних карток та встановлюють вимоги до фінансового моніторингу та безпеки платіжних систем.

Зокрема, НБУ активно проводить інформаційні кампанії (наприклад, #ШахрайГудбай) для підвищення рівня платіжної грамотності населення.

Практичні поради: як запобігти шахрайству з картками

Для максимального захисту ваших коштів дотримуйтеся наступних правил:

1. Ніколи і нікому не повідомляйте конфіденційні дані: повний номер картки, термін дії, CVV/CVC-код, PIN-код, коди з SMS-повідомлень від банку або паролі до онлайн-банкінгу. Справжній працівник банку чи НБУ ніколи не буде запитувати ці дані.
2. Захистіть свій фінансовий номер: Не використовуйте номер телефону, прив'язаний до вашої картки, для реєстрації в соціальних мережах, месенджерах або для публікації. Це зменшує ризик його перевипуску (SIM-свопінг) шахраями.
3. Встановіть ліміти: Обов'язково встановіть добові ліміти на зняття готівки, операції в інтернеті та покупки. Для картки, яку використовуєте для онлайн-покупок, встановіть ліміт "нуль" і збільшуйте його лише на час здійснення операції.
4. Використовуйте двофакторну автентифікацію (2FA): Увімкніть 2FA в додатку банку, електронній пошті, месенджерах та всюди, де це можливо.
5. Перевіряйте інформацію самостійно: Якщо вам телефонують з банку, завершіть розмову і самостійно передзвоніть за офіційним номером установи, вказаним на звороті картки або на офіційному сайті.
6. Будьте обережні з посиланнями: Не переходьте за підозрілими посиланнями в SMS, електронних листах або месенджерах, навіть якщо вони надійшли від друзів. Завжди перевіряйте адресний рядок сайту, перш ніж вводити будь-які дані.

Що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв: покроковий алгоритм

Діяти потрібно негайно:

1. Негайно заблокуйте картку:
   • Зателефонуйте на гарячу лінію банку (номер вказаний на звороті картки).
   • Скористайтеся мобільним застосунком банку (якщо є функція блокування).
2. Зберіть докази:
   • Зробіть скріншоти підозрілих повідомлень, сайтів, транзакцій.
   • Запишіть точний час, суму та обставини зникнення коштів.
3. Зверніться до банку:
   • Подайте офіційну заяву/претензію про несанкціоновану транзакцію та оскарження операції. Банк зобов'язаний розпочати розслідування.
4. Зверніться до Кіберполіції:
   • Подайте електронне звернення на сайті Кіберполіції України.
   • Якщо сума значна, подайте заяву до найближчого відділення поліції для відкриття кримінального провадження. Обов'язково отримайте витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
5. Зверніться до мобільного оператора (у разі SIM-свопінгу):
   • Якщо підозрюєте, що шахраї перевипустили вашу SIM-картку (SIM-свопінг), негайно зверніться до мобільного оператора, щоб відновити контроль над номером.

Пам'ятайте, швидкість ваших дій після виявлення шахрайства критично важлива для повернення коштів.

Раніше ми писали, як захистити  батьків, бабусь та дідусів від шахраїв та як правильно говорити про це, не викликаючи образи.

Також ми розповідали, хто має право збирати вашу інформацію, як ви можете вимагати її видалення і які багатомільйонні штрафи загрожують тим, хто ігнорує ці правила.