Системне реформування житлово-комунальної галузі: Реальні зміни, які відбулися у Дніпрі та області
У рамках реформи децентралізації, ініційованої Президентом України Петром Порошенком, і меморандуму про співпрацю між Асоціацією міст України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ і Всеукраїнською радою голів ОСББ проводиться системне реформування житлово-комунальної галузі країни.
За даними Державної служби статистики, з 2014-го по 2018 рік обсяг житлового фонду в Україні збільшився на 2% і становить майже 985 млн кв. метрів.Відповідно, зросла й забезпеченість громадян житлом – його площа на одного мешканця за останні 5 років збільшилася у середньому на 3%.
Так, у Дніпропетровській області зафіксована найбільша серед усіх областей України площа житлового фонду – 78 млн кв. метрів та найбільша кількість квартир у житлових будинках та нежитлових будівлях (1 482 тис. од.) Провідна позиція Дніпропетровщини пов’язана з територіально-демографічними показниками та покращенням економічного розвитку в останні 2-3 роки. Про це під час прес-конференції 12 березня розповів голова правління Комітету виборців України Станіслав Жолудєв.
«Системні інфраструктурні зміни у країні, області, місті багато в чому відбуваються завдяки реформі децентралізації. Це докорінна реформа України, вона поєднує не тільки зміни адміністративно-
Показником вдалого реформування сфери ЖКГ є позитивна динаміка створення ОСББ. Відповідно до даних Держстату, станом на 1 лютого 2019 року в Україні налічувалося понад 30 тис. ОСББ. Загалом же від початку запровадження реформи ЖКГ (із січня 2016-го) кількість ОСББ збільшилася на 75%. За словами Станіслава Жолудєва, Дніпропетровщина й тут є лідером. В області налічується близько 3 тисяч ОСББ. Для порівняння: у Львівській області – 2 тис. 376, в Одеській – 1 тис. 906, у Київській (разом з Києвом) – 1 тис. 904, у Харківській – 1 тис. 204.
Також Дніпропетровщина лідирує за кількістю будинків, у яких створено ОСББ (3 тис. 242). Друге місце посідає Донецька область (лише підконтрольні Україні території) – 2 тис. 695 будинків. Далі йдуть Львівська (2 тис. 669), Одеська (2 тис. 141), Київська та Київ (2 тис. 50). Найменше ОСББ та будинків, у яких вони створені, – у Луганській області (217 та 314 відповідно).
Дніпро продовжує лідерську тенденцію області. Загалом у місті налічується близько 6,5 тис. багатоквартирних будинків, з яких майже 22% – це ОСББ та ЖБК
.
«Коли люди обирають таку форму організації, як об’єднання співвласників, вони розуміють, що до покращення житлових умов і модернізації власного будинку потрібно підходити, поєднуючи методи самофінансування, фінансування з боку держави та місцевого фінансування. Як уже зазначалося, децентралізація дає змогу максимально використати потенціал цих можливостей. Реалізацію цього задуму ми можемо бачити на прикладі міста. Позитивні зміни почалися з 2016 року, коли Дніпро відчув перші результати реформи. Муніципальний бюджет почав суттєво збільшуватися, й місто отримало кошти для свого повноцінного розвитку. Якщо говорити про конкретні цифри, то лише за минулий рік, відповідно до програми економічного та соціального розвитку міста, виконані ремонти у майже 1,3 тис. будинках. На це пішло понад 550 млн грн. Крім цього, виконане співфінансування понад 220 проектів ОСББ на загальну суму 26,5 млн грн», – розповів спеціаліст відділу по роботі з органами самоорганізації населення та об’єднаннями громадян департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради Владислав Макарець.
За його словами, перш за все люди вирішують такі проблеми, як заміна сантехніки, систем водовідведення та водопостачання, мережі теплопостачання, ремонтують покрівлю, замінюють вікна, роблять ремонти у під’їздах.
Цього року на виконання програми сприяння діяльності об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів та обслуговуючих кооперативів у міському бюджеті передбачено рекордні 38 млн грн. Збільшення видатків майже на 10 млн грн у порівнянні з минулим роком ініціював мер Борис Філатов.
Усе це свідчить про те, що модернізація житлового фонду є одним із пріоритетних завдань міської влади.
«Слід розуміти, що участь у програмах співфінансування – не тільки міських, а й обласних та державних – дає змогу закривати різні напрямки та отримувати швидкі результати. Люди на практиці бачать удосконалення житлового фонду. Також помітно збільшується тенденція до самоорганізації, вкладені сили та частина коштів спонукають мешканців будинків берегти те, що зроблено», – підсумував Владислав Макарець.