Чи можна знімати людей у громадських місцях

Фото- та відеофіксація у громадських місцях давно стала частиною повсякденного життя. Смартфони дозволяють миттєво документувати події на вулицях, у транспорті, парках, магазинах та інших локаціях. Однак багато українців досі не знають, чи законно фотографувати або записувати на відео незнайомих осіб без їхнього дозволу та коли такі дії можуть порушувати право на приватність. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, що передбачає законодавство України станом на 2026 рік.

Що вважається громадським місцем в Україні

У різних нормативно-правових актах поняття громадського місця може відрізнятися залежно від сфери регулювання. Загалом громадськими вважаються місця, відкриті або доступні для необмеженого кола осіб.

До них належать:

• вулиці, площі та парки;
• сквери та набережні;
• вокзали та аеропорти;
• громадський транспорт і зупинки;
• торговельні центри та магазини;
• кафе, ресторани та інші заклади обслуговування;
• державні установи та органи влади;
• місця загального користування багатоквартирних будинків.

Сам факт перебування особи у громадському місці не означає повної відмови від права на приватне життя.

Чи дозволено фотографувати та знімати людей без їхньої згоди

Стаття 307 Цивільного кодексу України встановлює, що фізична особа може бути зафіксована на фото чи відео лише за її згодою. Водночас закон передбачає важливий виняток: згода вважається наданою, якщо фото- або відеофіксація проводиться відкрито на вулиці, під час зборів, конференцій, мітингів та інших публічних заходів.

Тобто у більшості випадків фотографування людей на вулиці, у парку чи під час масових подій не потребує окремого письмового дозволу кожного учасника.

Водночас приховане отримання фото- чи відеоматеріалів без дозволу громадянина допускається лише у випадках, прямо передбачених законом, наприклад під час проведення окремих слідчих дій правоохоронними органами.

У яких випадках людина може вимагати припинити зйомку

Навіть якщо громадянин погодився на фото- чи відеофіксацію або перебував у громадському місці, він має право вимагати припинення публічного показу матеріалів у частині, що стосується його особистого життя. Таке право прямо передбачене статтею 307 Цивільного кодексу України.

Крім того, особа може заперечувати проти фіксації, якщо:

• її навмисно фотографують або записують крупним планом;
• процес відбувається нав'язливо чи має ознаки переслідування;
• фіксуються відомості про приватне життя;
• дії здійснюються у місці, де є обґрунтовані очікування конфіденційності.

Де фото- та відеозйомка може бути заборонена

Під час дії воєнного стану в Україні діють суворі обмеження. Заборонено здійснювати фото- та відеофіксацію:

• об'єктів критичної інфраструктури, ТЕС, ГЕС, підстанцій, зокрема й у Дніпропетровській області;
• військової техніки, особового складу ЗСУ, блокпостів та укріплень;
• місць прильотів ракет або дронів до офіційного повідомлення уповноважених органів.

Окрім військових обмежень, створення фото- чи відеоматеріалів заборонене в місцях особистого користування — вбиральнях, роздягальнях, примірочних, а також у судах або на режимних об'єктах без спеціального дозволу.

Чи можна публікувати фото та відео людей у соцмережах

Зробити запис і поширити його — це два різні юридичні процеси. Стаття 308 Цивільного кодексу України регулює охорону інтересів особи, яка зображена на світлинах.

Оприлюднення або поширення в соціальних мережах та месенджерах фотографій чи відеозаписів, де чітко видно обличчя громадянина, зазвичай потребує його згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Винятками є ситуації, коли:

• особа позувала авторові за плату або добровільно погодилася на створення зображення;
• публікація викликана необхідністю захисту інтересів цієї особи або інших громадян, наприклад під час розшуку зниклої людини чи допомоги слідству.

Окремо слід бути обережними з розміщенням фотографій дітей, адже для цього зазвичай потрібна згода батьків або законних представників.

Яка відповідальність передбачена за незаконну зйомку

Порушення правил фото- та відеофіксації може спричинити серйозні наслідки:

• цивільно-правова відповідальність: особа, права якої було порушено, може звернутися до суду з вимогою видалити матеріал та відшкодувати моральну шкоду;
• адміністративна відповідальність: за порушення встановлених заборон або дрібне хуліганство;
• кримінальна відповідальність: якщо було зафіксовано переміщення ЗСУ, військової техніки чи позицій ППО, може наставати відповідальність за статтею 114-2 ККУ. Санкція передбачає
• позбавлення волі на строк від 3 до 12 років залежно від тяжкості наслідків та способу поширення інформації.

Що робити, якщо вас знімають без дозволу

Якщо ви вважаєте, що фото- чи відеофіксація порушує ваші права, варто:

1. Спокійно попросити припинити запис.
2. Уточнити мету використання матеріалів.
3. Зафіксувати особу, яка проводить фотографування або відеозапис.
4. Зберегти докази можливого порушення.
5. У разі поширення матеріалів без згоди звернутися до адміністрації соцмережі із вимогою видалити контент.
6. За необхідності подати заяву до правоохоронних органів або звернутися до суду.

Кожна ситуація оцінюється індивідуально. Якщо фото- чи відеофіксація здійснюється відкрито у громадському місці, це не завжди свідчить про порушення закону. Водночас право особи на повагу до приватного життя залишається захищеним навіть у публічному просторі.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, хто відповідає за боротьбу з небезпечним бур’яном (борщівник Сосновського) та яка відповідальність може загрожувати за бездіяльність.