Хто має право на спадщину, якщо померлий не залишив заповіту
Якщо людина померла, не залишивши заповіту, її майно розподіляють між спадкоємцями відповідно до закону. Першими право на спадщину отримують діти, чоловік або дружина та батьки померлого. Якщо таких спадкоємців немає або вони не прийняли майно, право переходить до наступних черг родичів. Як пояснює «Дніпро Оперативний», порядок спадкування визначений Цивільним кодексом України.
Хто отримує спадщину, якщо заповіту немає
За статтею 1223 Цивільного кодексу України, у разі відсутності заповіту право на спадкування отримують особи, визначені законом. Такий самий порядок застосовується, якщо заповіт визнали недійсним, спадкоємці за заповітом відмовилися від майна або документ охоплює не всю спадщину.
Закон передбачає п'ять черг спадкоємців. Наступна черга отримує право на майно, якщо немає спадкоємців попередньої, їх усунули від спадкування, вони відмовилися від спадщини або не прийняли її.
Наприклад, якщо після померлого залишилися дружина, двоє дітей і мати, усі четверо належать до першої черги. Брати, сестри та інші родичі не можуть претендувати на спадщину замість них лише через те, що також є членами сім'ї.
П'ять черг спадкоємців за законом
Черговість спадкування встановлена статтями 1261–1265 Цивільного кодексу України.
Перша черга — діти, чоловік або дружина та батьки померлого.
До неї належать:
- рідні та усиновлені діти;
- чоловік або дружина, які пережили спадкодавця;
- мати та батько померлого.
Діти від першого шлюбу мають такі самі спадкові права, як і діти від останнього шлюбу. Не має значення й те, чи народилася дитина у зареєстрованому шлюбі: якщо її походження від померлого встановлене відповідно до закону, вона також може успадкувати майно.
Друга черга — брати, сестри, бабусі та дідусі.
Якщо спадкоємців першої черги немає або вони не прийняли спадщину, право переходить до:
- рідних братів і сестер померлого;
- бабусі та дідуся з боку матері й батька.
Наприклад, якщо чоловік не мав дітей, його батьки померли раніше, а шлюб на момент смерті не був зареєстрований, спадщину за відсутності інших спадкоємців першої черги можуть отримати його рідні брат або сестра.
Третя черга — дядьки та тітки.
До цієї групи належать рідні дядьки та тітки спадкодавця. Вони отримують право на майно, якщо спадкоємців першої та другої черг немає або вони не прийняли спадщину.
Четверта черга — люди, які проживали з померлим однією сім'єю.
Йдеться про осіб, які не були родичами спадкодавця або не перебували з ним у зареєстрованому шлюбі, але проживали однією сім'єю щонайменше п'ять років до відкриття спадщини.
Наприклад, чоловік і жінка могли тривалий час жити разом, вести спільне господарство та мати спільний побут, але не реєструвати шлюб. За наявності необхідних доказів така особа може претендувати на спадщину в четвертій черзі.
Самої спільної адреси реєстрації недостатньо для автоматичного підтвердження сімейних відносин. За потреби факт проживання однією сім'єю встановлюють у суді. Підстави для спадкування цією категорією осіб визначає стаття 1264 Цивільного кодексу України.
П'ята черга — інші родичі та утриманці.
До неї належать:
- інші родичі померлого до шостого ступеня споріднення включно;
- непрацездатні утриманці, які не були членами сім'ї спадкодавця.
Для другої категорії важливо, щоб людина щонайменше п'ять років отримувала матеріальну допомогу від померлого, яка була основним або єдиним джерелом її існування.
Як розподіляється майно між спадкоємцями
Якщо кілька людей належать до однієї черги, за загальним правилом вони отримують рівні частки спадщини. Це передбачено статтею 1267 Цивільного кодексу України.
Наприклад, якщо після чоловіка залишилися дружина, двоє дітей і мати, кожен із них за відсутності інших юридичних обставин матиме право на одну четверту спадкового майна.
Однак під час розподілу квартири або будинку потрібно враховувати, кому належало майно до смерті власника.
Якщо нерухомість придбали у шлюбі за спільні кошти, вона за загальним правилом є спільною сумісною власністю подружжя. Тому спочатку визначають частку того з подружжя, хто залишився живим. До спадщини включають частку померлого, а не всю квартиру. Це випливає з положень статей 60 і 70 Сімейного кодексу України.
Наприклад, якщо квартира була спільною власністю чоловіка та дружини й підстав для іншого визначення часток немає, половина залишається дружині як її власність. Інша половина входить до спадщини та розподіляється між спадкоємцями першої черги.
Інші частки можуть бути встановлені шлюбним договором або рішенням суду.
Окремо закон передбачає спадкування за правом представлення. Воно застосовується, якщо спадкоємець, який мав би отримати майно, помер до відкриття спадщини.
Наприклад, якщо син помер раніше за батька, його діти можуть отримати ту частку спадщини, яка належала б їхньому батькові. Ця частка розподіляється між ними за правилами статті 1266 Цивільного кодексу України.
Чи може цивільна дружина або чоловік отримати спадщину
Людина, яка проживала з померлим без реєстрації шлюбу, не належить до першої черги спадкоємців лише через спільне проживання.
Проте стаття 1264 Цивільного кодексу України дає їй право претендувати на спадщину в четвертій черзі. Для цього потрібно підтвердити, що пара проживала однією сім'єю не менш як п'ять років до смерті спадкодавця.
Якщо у померлого є спадкоємці першої, другої або третьої черги, цивільний чоловік або дружина за загальним правилом не отримує спадщину раніше за них.
Також потрібно враховувати, що за певних умов черговість спадкування може бути змінена за домовленістю спадкоємців або рішенням суду відповідно до статті 1259 Цивільного кодексу України.
Хто успадковує майно, якщо спадкоємців немає
Якщо спадкоємців за законом немає, вони відмовилися від майна або не прийняли спадщину, нерухомість та інше майно не переходять автоматично у власність держави.
У такому випадку застосовують процедуру визнання спадщини відумерлою. Відповідно до статті 1277 Цивільного кодексу України, відповідний орган місцевого самоврядування зобов'язаний звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу її відкриття за наявності передбачених законом підстав.
Після набрання законної сили судовим рішенням майно переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомості, а за її відсутності — за місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Такий порядок також пояснює Верховний Суд у матеріалі про спадщину, якщо спадкоємців немає.
Отже, якщо після смерті власника ніхто не отримав спадщину, квартира, будинок, земельна ділянка або інше майно можуть перейти громаді за рішенням суду.
Як оформити спадщину та скільки є часу
Загальний строк для прийняття спадщини становить шість місяців із часу її відкриття. Зазвичай відлік починається з дня смерті людини.
Якщо спадкоємець постійно проживав разом із померлим на момент відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв її, якщо протягом установленого строку не подав заяву про відмову.
Іншим спадкоємцям, які не проживали постійно зі спадкодавцем, потрібно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Ці правила та перелік документів докладніше пояснює Міністерство юстиції України в роз'ясненні про прийняття спадщини.
Для оформлення спадкових прав необхідно:
- Звернутися до нотаріуса та з'ясувати, чи відкрита спадкова справа.
- Надати документ, що підтверджує смерть спадкодавця.
- Підготувати документи про родинні зв'язки: свідоцтво про народження, шлюб або інші підтвердження.
- Подати заяву про прийняття спадщини, якщо вона потрібна.
- Надати документи на квартиру, будинок, землю, автомобіль або інше майно.
- Після завершення необхідних процедур отримати свідоцтво про право на спадщину.
Місцем відкриття спадщини за загальним правилом є останнє місце проживання померлого. Якщо воно невідоме або є інші передбачені законом обставини, місце відкриття визначають за спеціальними правилами Цивільного кодексу.
Для спадкоємців, які отримують право на спадщину через відмову або неприйняття її іншими особами, закон передбачає окремий тримісячний строк. Він обчислюється з моменту неприйняття спадщини або відмови від неї попередніми спадкоємцями. Якщо залишок загального строку менший за три місяці, його продовжують до трьох місяців. Це передбачено частиною другою статті 1270 Цивільного кодексу України.
Під час воєнного стану діє ще одна особливість. Якщо смерть людини зареєстрували пізніше ніж через місяць після її фактичної смерті, шестимісячний строк обчислюють із дня державної реєстрації смерті. Це правило діє під час воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування. Деталі наведені в роз'ясненні Мін'юсту про строки прийняття спадщини.
Що робити, якщо пропустили строк прийняття спадщини
Якщо спадкоємець мав подати заяву нотаріусу, але не зробив цього протягом установленого строку, за загальним правилом він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Водночас закон дозволяє вирішити цю ситуацію двома способами.
Перший — отримати письмову згоду спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Після цього людина, яка пропустила строк, може подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Другий — звернутися до суду. Якщо строк пропущено з поважної причини, суд може визначити додатковий час для подання заяви. Сам факт незнання про смерть родича або пропуск строку не гарантує позитивного рішення: суд оцінює конкретні обставини та докази.
Ці варіанти передбачені статтею 1272 Цивільного кодексу України. Практичний порядок дій також описаний у роз'ясненні Міністерства юстиції про оформлення спадщини після пропуску строку.
Якщо спадкоємець не знає, чи відкривали спадкову справу, він може звернутися до нотаріуса для перевірки інформації у Спадковому реєстрі.