Кримінальна відповідальність за дезертирство: які наслідки та винятки

У реаліях сьогодення дезертирство стало одним із найгостріших викликів для українського війська. Це серйозне правопорушення, що несе загрозу не лише обороноздатності держави, а й самому правопорушнику. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розкаже про те, які наслідки передбачає українське законодавство за дезертирство, а також з’ясуємо, які існують винятки з цього правила.

Що таке дезертирство за українським законодавством та чим відрізняється від СЗЧ?

Відповідно до статті 408 Кримінального кодексу України, дезертирство — це самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилення від подальшого проходження служби. Головна ознака — наявність наміру не повертатися до служби.

Часто плутають дезертирство із СЗЧ (самовільним залишенням частини), що регламентується статтею 407 ККУ. Основна відмінність полягає у відсутності умислу на остаточне ухилення. Наприклад:

• СЗЧ: строковик — відсутній до трьох діб; контрактник — до місяця без наміру дезертирувати.
• Дезертирство: будь-яка відсутність за наявності доказаного наміру уникнути служби.

Кримінальна відповідальність за дезертирство

В Україні відповідальність за дезертирство є надзвичайно суворою. Санкції, передбачені статтею 408 ККУ, залежать від обставин вчинення злочину:

• Дезертирство (загальний випадок) карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
• Дезертирство зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб — позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
• Дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.

Винятки з кримінальної відповідальності за дезертирство: коли можна уникнути покарання?

Українське законодавство не передбачає винятків з кримінальної відповідальності за дезертирство. Однак, існує можливість звільнення від покарання за статтею 407 (СЗЧ), якщо військовослужбовець вперше вчинив такий злочин і добровільно повернувся до частини. У випадку дезертирства, єдиний шлях — це доведення відсутності умислу, тобто перекваліфікація злочину на СЗЧ.

Пом’якшувальні та обтяжуючі обставини, що впливають на вирок за дезертирство чи СЗЧ

Суд при винесенні вироку враховує різні обставини, які можуть вплинути на міру покарання за дезертирство чи СЗЧ.

Пом’якшувальні обставини:

• Щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
• Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин (наприклад, важка хвороба близького родича).
• Стан здоров'я військовослужбовця.

Обтяжуючі обставини:

• Вчинення злочину групою осіб.
• Використання зброї.
• Вчинення злочину повторно.

Наслідки для військовослужбовців та їхніх сімей через дезертирство

Наслідки дезертирства виходять далеко за межі тюремного ув’язнення.

Для військовослужбовців:

• Судимість, яка закриває шлях до багатьох професій.
• Позбавлення всіх військових звань.
• Втрата соціальних гарантій та виплат.
• Психологічний тягар та суспільний осуд.

Для сімей:

• Відсутність фінансової підтримки.
• Соціальна стигматизація.
• Психологічний стрес та невизначеність.

Профілактика дезертирства та важливість інформування військовослужбовців

Одним із найважливіших інструментів у боротьбі з дезертирством є профілактика. Вона включає:

• Постійне інформування військовослужбовців про їхні права та обов’язки, а також про наслідки дезертирства чи СЗЧ.
• Надання психологічної та соціальної підтримки військовослужбовцям та їхнім родинам.
• Створення належних умов служби, що запобігають виникненню бажання дезертирувати.

Дезертирство — серйозний виклик, що вимагає не тільки правової, а й соціальної реакції. Розуміння юридичних наслідків дезертирства — важлива складова свідомого служіння державі. Закон — не лише покарання, а й запобігання фатальним рішенням.

Раніше ми писали, як оформити компенсацію жертвам війни, хто має право на отримання виплат та які документи потрібно підготувати у 2025 році. 

Також ми розповідали про правила затримання в Україні і що робити, якщо вас зупинили.