Незавершені проєкти та багатомільйонні борги: турецькі компанії масово кидають Україну
З початком війни великі бізнес-структури Туреччини, які багато років заробляли на підрядах в Україні, стрімко виходять із розпочатих, але не завершених проектів. І водночас турецький бізнес на 400% (!) збільшив торгівлю із країною-агресором. Про це повідомляє "Дніпро Оперативний", посилаючись на 49000.com.ua.
Турецькі компанії, які в колишні роки виступали в ролі перспективних партнерів для України, після початку повномасштабного вторгнення росії стали йти з нашої країни. Залишаючи після себе невиконані зобов'язання, недобудовані об'єкти та значні борги перед українськими контрагентами та державою.
При цьому, на відміну від турецьких партнерів, в Україні продовжують працювати інші міжнародні компанії та великі інвестори. Вони виконують свої зобов'язання та підтримують економіку країни, яка веде запеклу боротьбу з агресором.
Яскравим прикладом такої поведінки є дії компанії Лімак (Limak), яка з 2016 року здійснювала великий національний інфраструктурний проект – добудову метро у місті Дніпро. Як відомо, сам проект фінансувався міжнародними партнерами України (ЄБРР та Європейським інвестиційним банком) під гарантії уряду країни. А відому турецьку компанію відібрали для проведення робіт унаслідок міжнародного тендеру.
Будівництво йшло складно. Почасти – через складнощі та бюрократію в органах державної влади, з якими зіткнулися турецькі підрядники. Наприклад, на видачу лише дозволу на проведення вибухових робіт пішло майже півтора року (!), що серйозно сповільнило роботи.
З початком війни Лімак виявив себе не з найкращого боку. 24 лютого 2022 року будівельники залишають майданчики, і лише у травні 2022 року контракт було розірвано. При цьому Лімак чи забув, чи навмисне не побажав отримати відповідний сертифікат в українській Торгово-промисловій палаті, яким неодмінно потрібно фіксувати такі обставини.
Крім того, дивним чином заморожено банківську гарантію виконання контракту на суму 29 млн євро, а також банківську гарантію повернення авансового платежу на суму близько 22,4 млн євро. Банківська гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань Лімаком перед КП «Дніпровський метрополітен», згідно з яким комерційний банк бере на себе грошове зобов'язання перед КП «Дніпровський метрополітен» сплатити кошти у разі порушення Лімаком своїх зобов'язань перед КП «Дніпровський метрополітен».
Виявилося, що винесеним рішенням суду міста Стамбул, отримання КП «Дніпровський метрополітен» коштів за Банківською гарантією виконання контракту, а також Банківською гарантією повернення авансового платежу не є можливим. Дуже "вдалим" для Лімак виявилося те, що рішення суду міста Стамбул винесено - за три дні (!) До дати розірвання Лімаком Контракту за своєю ініціативою.
Після відходу турецька компанія залишила недобудоване метро у Дніпрі та десятки мільйонів боргів перед українською стороною. Наразі у Міжнародному комерційному арбітражі у Києві (третейський суд, який розбирає суперечки бізнес-організацій) розглядаються кілька позовів – від української сторони до Лімака, а також протилежні.
Точку в цій історії поки що ставити зарано.
Міст, який не добудував "Догуш"
Ще одна цікава бізнес-історія за участю турецько-підданих в Україні пов'язана з будівництвом мосту через річку Дніпро у Кременчуці.
За рік до початку великої війни, взимку 2021 року, звести вражаючий об'єкт інфраструктури зібралася турецька компанія Doğuş Insaat (Догуш Іншаат). Причому за 11 млрд. грн. Побудувати об'єкт передбачалося за 7 років.
Новий міст має стати альтернативою застарілому Крюківському мосту у Кременчуці, який звели ще 1872 року. Через 150 років після створення переправа перебувала вже в аварійному стані.
Загальна довжина нового мосту має становити понад 3 км. Планувалося, що він буде вантовим, рух здійснюватиметься двома смугами в кожному напрямку. На правому березі Дніпра міст має поєднуватись із дорогою Н-08 Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя, а на лівому — з вуличною мережею Кременчука.
Як і багато інших проектів за участю надійних турецьких партнерів, грандіозна будова століття з початком війни виявилася на великій паузі. Коли Догуш зможе добудувати дуже потрібний для Кременчука та всієї України міст і чи добудує переправу взагалі – велике питання.
Характерно, що раніше турецька компанія Догуш вже фігурувала у скандалі, пов'язаному з будівництвом Дарницького мосту в Києві (він же “міст Кірпи” – на прізвище покійного екс-міністра транспорту). Як повідомлялося, турецьку компанію Dogus Insaat, яка 2004-го взялася за будівництво Дарницького мосту, обумовлені роботи не виконала. Але незабаром почала вимагати гроші (близько $23.4 млн). Причому представники УЗ, яких підозрювали у корупційних зв'язках, підписали акти виконаних робіт, хоча, зважаючи на все, роботи виконувала інша організація. Після тривалих позовів Міжнародний суд у Швейцарії відмовив у стягненні більшої частини суми.
Онур, дороги за мільярди та корупція в Укравтодорі
Нинішній результат вчорашніх турецьких компаній, що супроводжується бізнесовими суперечками – далеко не перший скандальний епізод, пов'язаний із діяльністю бізнес-структур із сонячної Туреччини в нашій країні.
Так, у 2020-му році турецька дорожньо-будівельна компанія Onur (Онур, у перекладі з турецької - "честь" - прим.ред.) разом з низкою інших фігурантів виявилася замішана в гучному міжнародному скандалі. Який у т.ч. призвів до арешту екс-глави Державної служби автомобільних доріг України («Укравтодор»), громадянина Польщі Славомира Новака, який обіймав цю посаду з 2016 по 2019 роки. Його затримало Центральне антикорупційне бюро Польщі за звинуваченням у корупції, управлінні організованою злочинною групою та відмиванні грошей.
Як повідомляли правоохоронці Польщі та України, екс-глава Укравтодору підозрювався в отриманні хабарів одразу у кількох компаній, серед яких була і турецька фірма «Онур», а також українська «Альтком» та польська ECM Group.
Серед іншого, силовики з'ясували, що представники Onur Group увійшли в змову з Новаком, і компанія стала регулярним переможцем тендерів «Укравтодору».
Відомий журналіст Юрій Бутусов, коментуючи цю резонансну справу, повідомляв: "Хабар, за матеріалами антикорупційних структур, виражався у вигляді створення спільного підприємства Onur Polska, співзасновником якого стали з польського боку Новак і Палюха (польський бізнесмен - прим.ред.)".
Цікаво, що за три роки до цього, з 2017 по 2020-й, Онур та її дочірні структури в Україні виграли у тендерах від держави та отримали підряди на загальну суму близько 37 млрд грн (за даними системи Prozzoro).
Примітно, що лише через три роки (!) після гучного затримання та скандалу, вже у 2023 році Вищий антикорупційний суд нарешті призначив до розгляду по суті справу щодо одного з епізодів про корупцію в Укравтодорі. Ймовірно, з урахуванням традицій вітчизняного правосуддя, висновків Феміди про всю скандальну справу за участь Новака, турецької Онур та інших учасників чекатиме ще довго.
Лайф більше не кайф. Турецький телекомунікаційний гігант продає бізнес в Україні
На другий рік війни, напередодні нового 2024 року, турецька телекомунікаційна компанія Turkcell вирішила продати свій бізнес в Україні – lifecell, третього за величиною мобільного оператора України. Компанія працює на вітчизняному ринку з 2005 року. Покупцем бізнесу заявлений інвестиційний фонд NJJ Capital із французькою пропискою, раніше не надто відомий українській бізнес-публіці.
Також Turkcell продає мережу кол-центрів (ТОВ “Глобал Білги”) та оператора вишок мобільного зв'язку ТОВ “Укртауер”. Номінальна вартість проданих акцій становить 12,7 млрд грн ($333,4 млн) для lifecell, 47,2 млн грн для ТОВ "Глобал Білги" та 1,96 млрд грн для ТОВ "Укртауер".
Причини та сума угоди не розкриваються, а учасники ринку поки що очікують на повнішу інформацію про подальші плани та долю оператора.
Замість післямови
Масовий вихід турецьких компаній із проектів в Україні дивовижно збігається за часом з іншою, вкрай цікавою тенденцією – різким посиленням співпраці турецького бізнесу з росією. Як відомо, сама Туреччина та численні турецькі фірми стали найважливішими торговими партнерами для країни-агресора та активно продають їй багато критичних товарів, технологій, обладнання – фактично допомагаючи обходити міжнародні санкції. Цифри говорять про те, що турецький експорт у росії зріс майже на 400% (у турецьких лірах), а в абсолютному доларовому вимірі досяг майже $60 млрд за підсумками 2023 року.
Що ж, мабуть, ринок країни-ізгоя, що веде загарбницьку війну проти України, здався турецькому бізнесу більш прибутковим, а відносини з агресором – перспективнішими.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що відомо про поновлення блокади на кордоні з Польщею. А ще ми писали про те, що Нова пошта змінить назву через розширення діяльності.
