Пів року реабілітації: як у Дніпрі допомогли пораненому захиснику знову стати ноги
Дніпро вже кілька років є найбільшим медичним хабом для порятунку поранених військових. Щодня у міських лікарнях тут борються за життя та здоров’я бійців, які отримали найтяжчі травми на фронті. Одним із таких воїнів є Ігор, позивний Кабул, ветеран Афганістану та учасник бойових дій на сході України. Після тяжкого поранення він не здався і завдяки реабілітації знову вчиться ходити. Подробиці дивіться в сюжеті "ДніпроTV", передає "Дніпро Оперативний".
Ігор з Луганщини, колишній шахтар, жив спокійним життям до початку війни. У 2014 році, після вторгнення російських військ, він разом із родиною переїхав до Дніпра. Коли війна повернулася в його життя у 2022 році, він, незважаючи на вік, вирішив добровільно захищати свою країну.
«На той час я пішов у військкомат, але мене не взяли, сказали, що людей вистачає. Я знайшов роботу, вийшов на пенсію тут, у Дніпрі», – згадує Ігор.
З початком повномасштабного вторгнення він знову пішов на фронт, долучившись до 128-ї бригади територіальної оборони. Ігор спочатку воював на запорізькому напрямку, потім на харківському, київському та донецькому. Під час виконання бойового завдання він отримав тяжке поранення.
«Ми захопили кілька російських позицій і почали закріплятися. Почався потужний обстріл, я як командир відділення посунув хлопців у бліндаж, а коли сам заходив останнім, ракета прилетіла прямо під ноги», – розповідає Ігор.
Поранення були важкими – пошкоджена рука, обидві ноги, і непроста евакуація. Пройшовши кілька операцій, Ігор потрапив на реабілітацію. Перші пів року після поранення він не міг стати на ноги, але завдяки підтримці медиків та наполегливості зміг зробити перші кроки.
Тетяна, завідувачка відділення медичної реабілітації, розповіла про процес відновлення Ігоря:
«Це була людина з атрофією багатьох м’язів, оскільки він довгий час лежав. Перші кроки він робив за допомогою спеціального підйомника, але завдяки своїй наполегливості зміг рухатися далі».
Кульмінацією реабілітації Ігоря став танок з донькою на його день народження. Це був символічний момент для нього та його родини, що став можливим завдяки постійній підтримці лікарів. Руслан, завідувач відділення відновної хірургії та реабілітації кисті, поділився досвідом:
«Наше відділення надає допомогу військовим з 2014 року, тому ми маємо великий досвід у наданні хірургічної та реабілітаційної допомоги».
Ігор переконаний: боротьба триває не лише на полі бою, а й у тилу.
«Війна – це дуже тяжко, але її треба воювати, щоб тут наші сім’ї, наші діти і жінки могли жити спокійно», – каже він, продовжуючи своє відновлення та підтримуючи своїх побратимів.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, які нові функції скоро з’являться в застосунку «Армія+». А ще ми пояснювали, чи є законним надсилання повісток військовозобов’язаним електронною поштою.