Русофіли і колаборанти: як державі діяти зі зрадниками?
Як державі вчиняти із тими, хто колись її зрадив? Політолог Ігор Рейтерович допоміг «Дніпру Оперативному» розібратись у питанні державних зрадників, колаборантів і русофілів.
Давайте сьогодні поговоримо про тих, про кого замовчується частіше за все. Це той осередок поціновувачів «руського міру», який є серед нас, якого ми часто не помічаємо. Почнемо з загального питання: як ви вважаєте, наскільки потужно агентурну мережу рф розмістила в нас тут, в Україні?
Я думаю, що після 91-го року, і особливо після 14-го року вони достатньо активно працювали на формуванням цієї мережі. Нам складно оцінити її кількісно, оскільки ці дані закритого характеру є в Службі безпеки України. Але це достатньо багато людей, і причому ці люди були зосереджені в ключових сферах, такі як національна безпека, оборона, економіка, сфера медіа певною мірою. В цьому контексті росія дуже серйозно, мабуть, над цим працювала, складала і гроші і безпосередньо вербувала цих людей і засилала фактично громадян своєї країни, тобто, які народилися, виросли там, навчалися в росії, потім приїхали в Україну, отримали тут українське громадянство, зберегли російські паспорти, зрозуміло, що працювали на російську федерацію. Тому це потужна мережа, і ми бачимо, що от навіть після початку широкомасштабного вторгнення, попри регулярну чистку, яку здійснює Служба безпеки України, а за останній рік вона дійсно досягла тут великих успіхів, все одно якась частина цих агентів залишається, і яка частина з них мабуть є сплячими агентами, тобто вони про себе якось ще не заявили. Можливо, їх тримають для вирішення якихось інших питань.
Чому в нас не прийнято говорити на цю тему? Я особисто знаю, що ці люди, ці русофіли, вони вони є, і вони ховаються, і вони вночі, поки ніхто не чує, на кухні один з одним щось там діляться своїм. Чому у нас так вийшло?
Я би все ж таки розділяв тих людей, які відверто працюють на російську федерацію і є якимись там агентами впливу або агентами якихось там спецслужб - це одна історія. З ними працюють, їх шукають. Що стосується русофілів, це люди, які вважають, що вони мають іншу точку зору, їм може там не подобатися те, що відбувається в країні, вони хочуть об'єднання України з російською федерацією, для них в цілому мабуть окей і методи якими росія намагається це зробити. Я не думаю, що таких людей насправді багато, тому що певна частина, яка дуже так толерантно, по-доброму і навіть люблячи відносилися до російської федерації, значна частина з них ну дуже змінила свою позицію після 24 лютого 22-го року. Було навіть кілька історій, наприклад, під Києвом коли одна людина, відома своїми русофільськими абсолютно і антиукраїнськими українофобськими якимись там заявами, в приватний будинок прийшли росіяни, він з ними чудово спілкувався, а потім все закінчилося тим, що росіяни шукали горілку, прийшли до нього, почали виганяти його, він вийшов з ними поговорити і отримав кулю. Тому такі люди є, їх не так багато, як було навіть ще напередодні 22-го року, але ми можемо на них звертати увагу тільки тоді, коли вони роблять якісь публічні заяви і виходять в публічний простір. Цю увагу ми можемо звертати більшою мірою в такій дискусійний спосіб, тобто у нас не заборонено ж, наприклад, говорити на російській мові або навіть думати якось по-іншому. Головне, щоб ці думки і дії, які вони здійснюють, не суперечили ключовим законом, які стосуються територіальної цілісності і там державного суверенітету нашої держави. Завжди така частинка буде залишатися. Змінюватися ці люди можуть тільки під тиском обставин.
Більш детально про це та інше – у нашому відео:
Нагадуємо, раніше ми повідомляли про початок роботи пунктів незламності. Також ми розповідали про думку експерта стосовно легалізації канабісу.
