Щодня ризикують власними життями, щоб зберегти чужі: як проходять робочі дні військових саперів з Дніпра на Херсонщині

Їхня зброя нелетальна. Навпаки, вона рятує життя. Щодня вони ризикують життям, щоб українська земля була безпечнішою. Вони - сапери. «Дніпро Оперативний» провів із ними день. 

Загальна площа замінованих територій в Україні — 174 тисяч квадратних кілометрів. Завдячуючи таким, як військовослужбовці 26-ої бригади, ця цифра меншає із кожним днем. Щодня вони роблять Україну безпечнішою. 

«Робочий день сапера починається о 6-ій годині ранку. Підйом особового складу, приводимо зовнішній вигляд в порядок, готуємось до виїзду. Виїзд розпочинається в залежності від погодних умов, наприклад, о 8-ій годині ранку і продовжується до 12 години дня. Сапери виконують завдання з розмінування місцевості, очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів», - розповідає Богдан, сапер 26-ї окремої Дніпровської бригади.

І як і в кожного воїна, у сапера - своя зброя. Та створена вона не щоб забирати, а щоб рятувати життя. В одній руці металошукач, в іншій - металевий щуп. В разі сигналу металошукача сапер під кутом 45% перевіряє місцевість щупом. 

Сумка сапера-підривника містить всі основні елементи, які використовуються під час розмінування місцевості. Мультитул з зажимом для капсулей-детонаторів. Самі капсулі, кусачки, проволочка. Також кирка для зчищення невеликої ділянки місцевості. Показчики міни, ізолента для з’єднання капсуля з вогневопровідним шнуром. Вага для кішки, якою ми стягуємо, для того, щоб кішка не по поверхні трави ругалась, а по самій землі. Ножиці, мотузка, щоб використовувати кішку. Ліхтарик, рулетка і зарядний пристрій для ліхтаря. 

У разі знаходження вибухонебезпечного предмету - у нашому випадку протитанкової міни, її підривають. Найчастіше - на місці її виявлення.

«Розмотуємо електродетонатор. Після чого заземлюємось щоб здати статичну напругу, щоб електродетонатор не вдарив від нашого заряду. Беремо кінці катушки, яка відведена на безпечну відстань, на тому кінці катушку два кінці замкнені. Також на катушці сидить одна людина для того, щоб не відбулось надзвичайної події, щоб хтось випадково на підбіг, щось не натиснув і не відбувся вибух. Замотуємо один кінець. Бажано використовувати ізоленту, щоб був міцний контакт, волога не потрапляла і вибух відбувся. Після цього ми ще раз робимо огляд місцевості для того, щоб на цій ділянці не було ніяких фермерів, зайвих людей, щоб ми своїм вибухом не завдали шкоди чи людині, чи тварині. Використовуємо тротилову шашку вагою 200 грамів, це натівський тротил, дуже якісний. Після цього вставляємо електродетонатор, який вже під’єднаний до кінців катушки, робимо закладку зверху. Бажано придавити землею. На цьому виходимо до точки підриву. Чекаємо на команду на підрив».

Міну закладено. Наступне, що треба зробити - відійти на безпечну відстань. Для цієї міни це близько 800 метрів. В радіусі 50 метрів від міни не залишається нічого після підриву. 

Майже кожний сапер наголошує на тому, що цивільним в жодному разі не варто, скажімо так, допомагати саперам розміновувати території. Це - справа професіоналів. 

«В руки краще нічого не брати. Якщо міну знайшов - під неї можуть ще підкласти щось. Знімаєш і воно спрацьовує», - радить сапер Олександр. 

Служба цих чоловіків - безкрайні поля, порослі посадки, розбиті населенні пункти і зрідка - відпочинок. Щодня вони ризикують життям, щоб убезпечити наші.

Більш детально про роботу і побут саперів дізнайтеся у відео. Щоб його переглянути, поверніться до початку статті

Нагадаємо, у попередньому випуску "Один день ІЗ" ми розповідали про всі тонкощі служби саперів-водолазів.

Категории: Відео

Метки: Армія, Україна Росія війна