Сім'ї навіть не повідомили: під Києвом вагітна жінка померла з ненародженою дитиною в пологовому будинку
У пологовому будинку Білої Церкви Київської області сталася трагедія: на сьомому місяці вагітності померла Марина Ситнікова. Її дочку, яка не народилася, теж не врятували, повідомляє "Дніпро Оперативний".
Її сім'я з нетерпінням чекала на прихід первістка і навіть обрала ім'я для майбутньої дівчинки - Єфросинії. Проте 2 жовтня сталася непоправна втрата. Лікарі з лікарні безпорадно розводять руками, тоді як родичі вважають, що недбалість з боку медичних фахівців стала причиною загибелі Марини Ситникової.
38-річна Марина Ситнікова перебувала на сьомому місяці вагітності. Разом зі своїм чоловіком Максимом вони з нетерпінням чекали на народження своєї першої дитини, дівчинки, яку планували назвати Єфросинією. Марина працювала менеджером у школі англійської мови та була відома своєю активною життєвою позицією.
"Вона захоплювалася танцями, займалася йогою, активно каталася на квадроциклах та велосипеді, а також постійно навчалася на різних курсах", – згадує її сестра Ірина Григор.
Марина близько десяти років із своїм чоловіком. Вони розпочали свої відносини як громадянський шлюб, але восени 2020 року вирішили офіційно зареєструвати свій шлюб.
Протягом більшої частини вагітності Марина почувала себе добре. Однак у третьому триместрі у неї почала з'являтися задишка. Максим згадує, що ночами його дружина часто прокидалася, щоб трохи подихати. Вона також зіткнулася із тахікардією. Спочатку Марина звернулася до терапевта до клініки, де вона перебувала під медичним наглядом, і їй були виписані ліки. Але її стан продовжував погіршуватися, і, зрештою, в неділю, їм довелося викликати швидку медичну допомогу.
Медики сказали, що оскільки Марина була вагітна, вони не могли надати їй жодної допомоги, окрім як перевезти її до лікарні. Сім'я вирішила, що вони можуть самі її доставити, враховуючи, що в них була машина. Приблизно через годину вони таки зібралися і вирушили до міського пологового будинку у Білій Церкві, оскільки всі були глибоко стурбовані станом Марини, а також небажанням залишати її без нагляду.
Після прибуття до приймального відділення лікарні провели низку медичних досліджень: взяли аналізи, розглянули результати кардіограми, виконаної швидкою допомогою, та виміряли тиск, який виявився підвищеним.
Марина не була шанувальницею лікарняного середовища, і вона навіть розплакалася, коли їй повідомили, що їй доведеться залишитись у лікарні. Однак її заспокоювали, запевняючи, що це необхідно для її одужання, і що її відпустять, як тільки стан покращає.
Парадоксально, у цій лікарні вагітним не дозволяли перебувати в палатах. Медсестра провела Марину на 4 поверх, і її близькі могли бачитися з нею тільки тоді, коли вона виходила в коридор з палати. Ніхто не давав їм можливості ні погодувати вагітну, поки вона була під крапельницями, ні допомогти їй помитися, змінити ліжко.
Протягом чотирьох днів Марині ставили крапельниці і поступово її тиск нормалізувався. Однак задишка не дозволяла їй навіть дійти до туалету у коридорі. Протягом цього часу не проводили ні нову кардіограму, ні комп'ютерну томографію (КТ), ні вимірювання насичення киснем в крові (сатурацію).
"Їй казали, що її випишуть, коли вона зможе сама дійти до туалету. Але це їй було дуже складно. Одного разу я прийшла до її палати, щоб допомогти їй змінити постіль, і раптом з'явилася медсестра, сказавши, що це востаннє, коли хтось приходить до її палати, і більше нікого не пускають», – розповідає сестра Марини.
2 жовтня вранці Максим, як завжди, заглянув у свій телефон, але не виявив повідомлень від Марини. Вони зазвичай спілкувалися щоранку, і дружина ділилася з ним, як почувається, як минула ніч. Але цього разу нічого не прийшло.
Максим спробував зателефонувати дружині, але вона не піднімала слухавку. Весь цей час, доки він мчав до лікарні, відчуваючи щось погане, він продовжував набирати її номер, але відповіді так і не отримав.
Коли Максим піднявся у відділення та запросив у співробітників викликати Марину, йому повідомили, що вона більше не знаходиться у цьому відділенні, і порадили звернутись на 5-й поверх, щоб отримати додаткову інформацію. У його голові металися різні думки, і він почав замислюватися, можливо, сталися передчасні пологи, і він уже став батьком. Проте невдовзі його зателефонували та попросили спуститися до кабінету директора лікарні.
Коли Максим увійшов до кабінету, він побачив там багато людей. Він запитав: "Що тут відбувається? Де моя дружина? Вона жива?" І йому сказали: "Ні".
Медики почали розповідати, що вночі із Мариною сталася "трагедія". Вона була одна в своїй палаті, і, можливо, вона злякалася через повітряну тривогу, почала кричати. Коли до неї прийшов лікар, вона спитала: "Чому я кричала?"
Потім її перевели на 5-й поверх та почали проводити процедури реанімації, готуючи місце у реанімаційній.
"Все було дивно і невизначено. Ми досі не знаємо точного часу смерті моєї дружини. Я попросив дозволу подивитися на неї. Піднявся на 5-й поверх - вона лежала у звичайній палаті з двома ліжками, була прикрита простирадлом. Я не помітив жодної. реанімаційної апаратури, крапельниць, шприців, які могли б використовуватися для порятунку її життя.У коридорі, біля дверей, вже були її зібрані речі.Коли я повернув її голову, я побачив, що ліва щока мала сіро-червоний відтінок, що свідчить про наявність трупних плям. Ці плями утворюються не менш як через дві години після смерті. Отже, ніхто з лікарні не давав нам інформацію про те, що Марина пішла з життя, доки я сам не прибув", - каже Максим.
Директор пологового будинку у Білій Церкві, Юрій Кух, записав відеокоментар, у якому заявив, що 2 жовтня у медичній установі сталася трагедія.
"За фактом того, що трапилося, поліція проводить перевірку. Як керівник установи, я хочу заявити, що я особисто і всіляко сприятиму слідству, щоб така трагедія більше ніколи не повторилася. Крім того, за моєю ініціативою проводиться внутрішнє розслідування. У разі виявлення будь-яких порушень. у протоколі лікування ніхто не залишиться безкарним", - сказав Кух.
За словами родичів Марини, директор лікарні насправді не надавав жодної допомоги. Натомість їм довелося боротися, щоб отримати довідку на ненароджену дитину, і в лікарні вони постійно затягували процедуру отримання документа.
Сім'я наполягала на тому, щоб розтин тіла проводили не у Білій Церкві, а у Києві. Після того, як жінку відвезли до моргу до столиці, у лікарні перестали відповідати на дзвінки Максима.
"У довідці, яку мені видали, щоб я міг поховати дружину, сказано, що вона мала тромбофлебіт нижніх кінцівок, і відірвався великий тромб. Але це лише попередні висновки. Зараз проводяться аналізи, результати яких з'являться через один - шість місяців", - каже Максим.
Родичі не можуть зрозуміти, чому лікарі не спробували врятувати хоча б дитину Марини з огляду на те, що 7-місячні діти можуть виживати, і її донька могла б мати шанс на життя.
Наразі поліція у Білій Церкві розпочала розслідування у зв'язку зі смертю жінки та її дитини за статтею про неналежне виконання лікарських обов'язків медичними працівниками.
Цікаво, після смерті Марини з'ясувалося, що в лікарні, мабуть, ніхто не забороняє відвідувати вагітних жінок у відділенні. Оскільки зараз немає жодної епідемії, доступ до хворих має бути відкритим. Директор лікарні сам здивувався, чому у відділенні встановили такі обмеження. Завідувачка вдавала, ніби це самоврядність якоїсь санітарки. Навіть цей невеликий факт може свідчити про практики, що панують у цій медичній установі.
Джерело: Обозреватель
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Кам'янському чоловік загорівся від удару струмом, а школяр напився коньяку до втрати свідомості.
