Суди на космічні суми: КБ "Південне" намагається забрати свої гроші у компанії-партнерки росії
У 2006 році Конструкторське бюро "Південне" і завод "Дніпроважмаш" домовились про створення тестового космодрому. Він був потрібен для бразильського проєкту та був копією стартового майданчика з під'їзними шляхами та підйомно-інсталяційним агрегатом, схожим на великий кран. Але від українсько-бразильського проєкту запусків ракет відмовилися, а гроші на «сухий космодром» частково витратили. Подробиці цієї історії читайте в матеріалі ІА «Дніпро Оперативний».
У жовтні 2003 року Бразилія та Україна домовилися про створення наземного комплексу «Циклон-4» на пусковому центрі «Алкантара». Ракетоносій «Циклон» - це була винятково національна ракета, 98% систем якої розробляли та виробляли українські підприємства.
На виконання угоди з Бразилією, у 2006 році "Конструкторське бюро "Південне" домовилось з товариством «Дніпроважмаш» (колишній Дніпропетровський завод металургійного обладнання) створити випробувальний комплекс – тестовий космодром прямо у місті. Його мали використовувати для випробувань запусків ракет.
Колишні голова Дніпрооблради Євген Удод та голова Дніпропетровської ОДА Дмитро Колесников на «сухому космодромі» 2013 року. Фото – Юлія Рацибарська для «Радіо Свобода»
Проте у 2015 році Бразилія вирішила більше не розвивати проєкт з Україною. Але гроші за створення тестового полігону бюро вже переказало. Вже 6 років - з січня 2018 року конструктори намагаються повернути кошти через суд.
Що відбувалося в судах
Спершу інтереси державного підприємства представляла Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України. В позові йшлося, що як аванс бюро перерахувало «Дніпроважмашу» 50,3 млн грн авансу, а колишній завод металургійного обладнання виконав робіт на 3,9 млн грн.
Військова прокуратура вважала, що якщо акт приймання-передачі стартового полігону не підписали, то потрібно повернути 46,4 млн грн авансу, які бюро заплатило «Дніпроважмашу», а він їх не використав.
У липні 2021 року суддя Світлана Панна вирішила, що бюро мають повернути гроші. Проте за два дні до початку повномасштабного вторгнення це рішення скасували.
Але на цьому історія не завершилася. Судові баталії продовжилися у 2023 році. Конструкторське бюро самостійно звернулось до суду та просило стягнути з «Дніпроважмашу» вже 120,3 млн грн. Проте акціонерне товариство теж не «пасло задніх» й подало зустрічний позов, мета якого була не дати інженерам відмовитися від контракту.
І знов суд став на бік державного підприємства. В рішенні судді Надії Євстигнєєвої не йшлося про 120 млн грн, проте бюро мали повернути ті самі 46,4 млн грн невикористаного авансу.
Два позитивних рішення поспіль мало б вирішити суперечку. Проте почалося щось дивне: на рішення Євстигнєєвої подали скаргу й вже понад рік Центральний апеляційний господарський суд не може вирішити хто правий. Найближче засіданні у режимі відеоконференції призначено на 11 жовтня.
Кому належить «Дніпроважмаш»
«Дніпроважмаш» входить до групи «Дніпротехсервіс», що належить бізнесмену Олексію Зінов'єву, вихідцю з Конструкторського бюро. Група спеціалізувалася на виробництві та торгівлі трубами, арматурою і катанкою. Завод «Дніпроважмаш» (колишнє підприємство “Дніпропетровський завод металургійного обладнання” (ДЗМО) займалося виробництвом машинобудівного устаткування.
Відомо, що Зінов’єв вів бізнес в росії після окупації Криму. У липні 2015 року колектив ПАТ «Дніпроважмаш» заявив про намір власника «фактично знищити підприємство», вивезти устаткування до росії та скоротити 50% працівників.
«До нас звернулися працівники ПАТ «Дніпроважмаш». Власник підприємства понад рік веде політику знищення підприємства. Наскільки нам відомо від компетентних органів, він зараз проживає і, можливо, переховується в москві», - розповідав керівник Дніпропетровської обласної організації профспілки “Свобода Праці” Ігор Токовенко на пресконференції.
За його словами, обладнання з виготовлення тюбінгів, які використовуються для тунелів метрополітенів і обладнання шахт балістичних ядерних ракет, вивозили на територію росії.
До того ж «Дніпроважмаш» у 2020 році брала участь у виставці «Метал-Експо» у москві та показала досягнення українського важкого машинобудування для російських підприємств. Для продажу своєї продукції в росії Зінов’єв використовував фірму «Торговый Дом Днепротехсервис», яку зареєстрував у російській столиці. Він закрив цю компанію лише у серпні 2024 року.
Прізвище Олексія Зінов’єва згадується у журналістському розслідуванні про те, як колишній голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник нібито «прибрав до рук» половину дорожньої компанії УПС.
«Крупний місцевий бізнесмен Олексій Зінов’єв (машинобудування) у 2015 році залишив на Ірині Гуназі (це була контактна особа дніпропетровської міської організації партії «Україна майбутнього» Святослава Олійника – ред.) фірму «Берег-А». Раніше вони спільно нею володіли з 2013 року», - йдеться у розслідуванні.
Наразі Святослав Олійник втік до Європи, й ходять чутки, що Олексій Зінов’єв теж не в Україні.
Ми не можемо стверджувати, що це так, проте за даними Мін’юсту, у засновниках «Дніпротехсервісу» та «Дніпроважмашу» його вже немає. Наразі замість нього у власниках компаній вказані його діти – Славяна, Антон та Єгор Зінов’єви.
Чому Олексій Зінов’єв вирішив офіційно відмежуватися від своїх компаній достеменно не відомо. Але за даними ЗМІ в конструкторському бюро побоюються, що судді не просто так затягують з остаточним рішенням. Нібито мова може йти про ймовірну підробку документів та підкуп служителів Феміди. З такими підозрами бюро звернулося до поліції.
Ми будемо слідкувати за тим, як закінчиться ця історія, й про результати напишемо.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що поліція Павлограда розслідує жорстоке вбивство жінки. Також на нашому сайті ви можете прочитати про посилення покарання за підпали авто військових та волонтерів, можливість якого розглядають у Верховній Раді.
