Теми-табу для військових: про що можна і про що не слід спілкуватись з військовослужбовцями
Психологиня Регіна Голуб розповіла «Дніпру Оперативному», як правильно спілкуватись з військовослужбовцями: які теми слід обговорити, а про що краще не згадувати у розмові. Щоб переглянути відео, доскрольте сторінку до кінця.
Розглянемо стандартну ситуацію: домовилися з другом, який зараз служить, про зустріч. Зустрічаємося, звичайно ж, хочеться в багатьох випадках розпитати. Про що можна говорити, а про що краще не говорити, якщо людина сама не заводить тему?
Не можна запитувати про воєнні дії, ставити запитання: «Чи бачив ти смерть?» «Чи ти вбивав?», «Як воно, хоронити побратима?». Будь-які історії, які ми розуміємо в площині власної цікавості: чи бачив ти трупи, або що робили, і якісь подробиці, які пов'язані із подібними переживаннями - заборонено це робити. З психологічної точки зору поясню, в чому різниця. Коли людина перебуває на фронті, вона в такому его стані, що психіка пропускає через ціннісний ряд, що це можливо, це про моє життя. А коли він в мирному житті сидить десь в пабі, барі або за кавою, то він стає таким самим, як ви. І ці питання можуть ретравмувати. Це травма, що сталася в минулому житті. Повернутися до цих згадувань і визнавати, наприклад, жахи, і говорити про них в мирному житті за чашечкою кави – це не норма.
Розглянемо таку ситуацію, при якій я як свідома людина, яка вже розуміє, хто сидить навпроти мене, не просто хочу поспілкуватись, дізнатись щось, а трохи відволікти людину, трохи підготувати її до цивільного життя. Що я можу зробити?
Я пораджу надавати таку підтримку, яку розуміє людина. Треба сказати: ти мені дорогий, я тебе люблю, ти класний чувак, я згадую наші класні часи, неймовірно тобі вдячна і я хочу тебе підтримати. Як? В мене був семінар на цю тему: як спілкуватися з цивільними. Я проілюструю таку ситуацію: я стою в супермаркеті, я цікава жінка молода, і в черзі є хлопець - на милицях, тобто він був поранений. І в мене отакий кубік-рубік: мені йому зараз чергу уступити з поваги, або зараз я йому уступлю і він вже не відчує себе чоловіком. Тут настільки треба бути філігранним тобто. В принципі необхідно було б у нього запитати, як він хоче. Якщо йому важко стояти, я уступлю. Якщо хоче, я дам йому можливість відчути себе чоловіком і стану перед ним, а він там почекає своєї черги. Ми не знаємо, чи от саме цей хлопець як хоче. Тому тут краще не фантазувати, а безпосередньо в людини запитати. Кожна людина підтримку розуміє по-різному. Комусь необхідно, щоб його послухали, комусь – щоб йому чаю заварили, чи записали на концерт, забрали з якоїсь точки і відвезли, або побули просто поруч, або сходили до звичайних якихось розваг.
Більш детально про це та інше – у відео:
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, як близьким спілкуватися з військовим. Також ми розповідали, чому люди вчиняють самогубство.
