Ворог знищує склади на Дніпропетровщині: чи варто запасатися продуктами та ліками
Російські атаки на складські та логістичні об’єкти вже створюють труднощі для постачання частини товарів в Україні. За словами експертів, найбільше від ворожих обстрілів постраждали продовольчі склади у Київській та Дніпропетровській областях. Втім масштабного дефіциту продуктів чи медикаментів не очікують. Чого насправді варто побоюватися споживачам, розповіли економісти "Фактам ICTV", передає «Дніпро Оперативний»
Що відбувається з постачанням продуктів
Від початку серпня російські війська почали частіше атакувати великі склади та розподільчі центри торговельних компаній. Серед постраждалих — об’єкти Fozzy Group, «Фори», VARUS, NOVUS, АТБ, «Епіцентру» та інших мереж.
За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, під ударами опинилося близько 90% логістичної інфраструктури, яка забезпечує торговельні мережі продовольством. Особливо значні пошкодження зафіксовані у Київській та Дніпропетровській областях.
Через це ритейлерам доводиться змінювати звичну систему роботи. Замість великих запасів у розподільчих центрах компанії частіше доставляють продукцію безпосередньо від виробників до магазинів, шукають нові маршрути та намагаються не зберігати значні обсяги товарів в одному місці.
Попередньо збитки від одного масштабного удару можуть сягати 3–5 млрд грн. Загальні втрати складської та логістичної інфраструктури вже оцінюють у десятки мільярдів гривень.
Чи справді Україні загрожує дефіцит
Наслідки пошкодження складів уже можна помітити на рівні окремих торговельних точок. Десь тимчасово бракує певних позицій, через що в соцмережах почали поширюватися повідомлення про можливий дефіцит.
На тлі цього частина людей вирішила закуповувати продукти наперед — зокрема крупи, макарони та цукор. Проте економісти закликають не плутати локальні проблеми з постачанням із загальним дефіцитом у країні.
Кандидат економічних наук та консультант НІСД Іван Ус наголошує, що продовольства в Україні достатньо. Значна частина продукції, яку виробляють українські підприємства, залишається для внутрішнього споживання.
Додатковий запас міцності створює й ситуація з аграрним експортом. Через проблеми з морськими перевезеннями частина продукції, яка могла б вирушити за кордон, залишається на внутрішньому ринку.
Економіст Андрій Новак також вважає, що говорити про масштабний дефіцит підстав немає. Він зазначає, що після ударів бізнесу потрібен час для пошуку нових складських приміщень, постачальників і маршрутів. Саме цей перехідний період може створювати тимчасові перебої в окремих магазинах.
Що буде з цінами
Водночас проблеми з логістикою можуть позначитися на вартості частини товарів. У Міністерстві аграрної політики допускають, що загальний вплив атак на ціни може становити близько 2,5%.
Найбільш вразливими є товари з обмеженою пропозицією, а також продукція, для якої потрібні спеціальні умови перевезення або зберігання.
Однак експерти не прогнозують різкого подорожчання всього асортименту. На ринку працює конкуренція: якщо один продавець встановлює надто високу ціну, покупець може звернутися до іншої мережі.
Свою роль відіграє й сезонне збільшення пропозиції. У цей період на ринок надходить новий урожай овочів, фруктів, зернових та олійних культур. Це також зменшує ризик різкого стрибка вартості продуктів.
Яка ситуація з медикаментами
Окремо експерти оцінюють ситуацію з ліками. Тут ризики дещо вищі, передусім для імпортних препаратів.
Водночас український фармацевтичний ринок не залежить від одного маршруту доставки. Імпортні медикаменти потрапляють в Україну, зокрема, через Польщу та Румунію. Тому пошкодження одного логістичного напрямку не означає автоматичного припинення поставок.
За словами Івана Уса, проблемою можуть стати затримки з окремими імпортними препаратами, але говорити про повний дефіцит наразі передчасно.
На ціну медикаментів можуть впливати й інші фактори — собівартість виробництва, вартість імпортної сировини та курс гривні. Водночас конкуренція між виробниками та аптечними мережами залишається фактором, який стримує надмірне зростання цін.
Отже, головний наслідок ударів по складах для споживачів наразі — можливі короткочасні перебої з окремими товарами та їхнє подорожчання. Підстав для масового скуповування продуктів або ліків експерти не бачать.
Нагадаємо, раніше ми писали, що 3 червня росіяни завдали потужного удару по складу АТБ у Дніпровському районі, який забезпечував продуктами та товарами 300 магазинів. Також 10 вересня під ворожим ударом опинився склад VARUS. Внаслідок влучання виникла пожежа, проте більшу частину запасів вдалося врятувати.
