Відповідальність за неправдиві свідчення в суді: що загрожує

У сучасних умовах правосуддя в Україні вимагає абсолютної чесності від усіх учасників процесу. Надання завідомо неправдивих свідчень є не просто моральним проступком, а тяжким злочином, який підриває основи справедливого судочинства. У цьому матеріалі «Дніпро Оперативний» розповість, хто несе відповідальність за неправдиві показання в суді та яке покарання існує за подібне правопорушення.

Що вважається неправдивими свідченнями за Кримінальним кодексом України?

Згідно зі статтею 384 ККУ, неправдиві свідчення (або введення в оману суду чи іншого уповноваженого органу) – це:

• Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого.
• Завідомо неправдивий висновок експерта.
• Завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем.

Ключовим елементом є завідомість, тобто особа усвідомлює, що надає інформацію, яка не відповідає дійсності. Це може бути активна брехня (надання хибних відомостей) або пасивна (замовчування відомих фактів).

Неправдиві показання мають бути недостовірними (містити хибну інформацію про подію) і надані особою, яка усвідомлювала їхню неправдивість.

Хто несе відповідальність за неправдиві показання

Кримінальну відповідальність за ст. 384 ККУ несуть:

• Свідок.
• Потерпілий.
• Експерт (за неправдивий висновок).
• Перекладач (за неправильний переклад).

Обвинувачений або підозрюваний у кримінальному провадженні не несе кримінальної відповідальності за відмову давати показання або за дачу завідомо неправдивих показань, оскільки має право на захист і не зобов'язаний свідчити проти себе (це право закріплене, зокрема, статтею 63 Конституції України).

Яке покарання передбачено за неправдиві свідчення в суді

Покарання за частиною 1 статті 384 ККУ (завідомо неправдиві показання, висновок експерта чи неправильний переклад) передбачає:

• Виправні роботи на строк до двох років.
• Арешт на строк до шести місяців.
• Обмеження волі на строк до двох років.

Обтяжуючі обставини та суворіше покарання

Частина 2 статті 384 ККУ передбачає суворіше покарання, якщо злочин вчинено з корисливих мотивів (наприклад, за грошову винагороду) або за попередньою змовою групою осіб.

Санкція за частиною 2 включає:

• Виправні роботи на строк до двох років.
• Обмеження волі на строк до п'яти років.
• Позбавлення волі на строк до п'яти років.

Коли свідчення можуть вважатися недостовірними випадково

Свідчення не можуть бути підставою для кримінальної відповідальності за ст. 384 ККУ, якщо вони виявилися недостовірними випадково (ненавмисно) або через добросовісну помилку. Це стосується випадків, коли особа:

• Помилилася в деталях, часі, місці через особливості пам'яті.
• Неправильно сприйняла події через об'єктивні фактори (погане освітлення, відстань, стрес тощо).
• Невірно оцінила ситуацію, щиро вірячи у правдивість своїх слів.

У таких випадках відсутній ключовий елемент складу злочину – завідомість (тобто свідоме бажання ввести суд в оману). Відповідальність настає лише за свідоме надання неправдивих відомостей.

Раніше ми писали, яка відповідальність загрожує водію за наїзд на пішохода та як потерпілому правильно діяти на місці події та отримати належну компенсацію.

Також ми розповідали про види медичного страхування, основні пакети покриття та актуальну вартість полісів на ринку.